Верховна Рада прийняла Закон про кібербезпеку

Верховна Рада ухвалила в повторному другому читанні та в цілому законопроект № 2126а про основні засади забезпечення кібербезпеки України. «За» проголосували 257 народних депутатів.

За допомогою документу до законодавства запровадили низку понять: кібератака, кібербезпека, індикатори кіберзагроз, критично важливі об’єкти інфраструктури тощо.

Окрему статтю присвячено тому, що кібербезпека не має означати «утиски в мережі». Так, законопроет не поширюється на дані, що передають у комунікаційних чи технологічних системах, а також соцмережах, блог-платформах, відеохостингах тощо.

Об’єкти кіберзахисту – комунікаційні системи, кому б вони не належали, в яких обробляються національні інформаційні ресурси та/або які використовуються в інтересах органів держвлади, правоохоронців і військовиків.

Є й перелік об’єктів критичної інфраструктури – підприємства в галузях енергетики, хімічної промисловості, транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторі тощо (незалежно від форми власності).

При цьому Кабмін формує умови внесення до переліку об’єктів критичної інфраструктури, Нацбанк у свою чергу — тільки в банківській системі.

В Україні кібербезпеці приділяють увагу низка органів – Держспецзв’язку, Нацполіція, СБУ, Міноборони, Генштаб ЗСУ, розвідка і Нацбанк.

У законопроекті детально прописано повноваження кожної з цих служб. Зокрема, Держспецзв’язку забезпечує функціонування Державного центру кіберзахисту, урядової команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA, СБУ бореться з кібершпигунством, Міноборони готується відбити воєнну агресію в кіберпросторі тощо.

Діяльність усіх зазначених органів координують президент через РНБО та Національний координаційний центр кібербезпеки у складі РНБО.

Зі свого боку уряд створює умови для роботи системи аудиту інформаційної безпеки на об’єктах критичної інфраструктури, у банківській системі цим займається Нацбанк.