Рахункова палата: кожна друга гривня витрачалася неефективно

В Рахунковій палаті порахували, хто і куди витрачає бюджетні кошти

Глава Рахункової палати України Валерій Пацкан 29 травня представив в парламенті звіт про роботу свого відомства за 2018 рік, в ході якого відзвітував про проведені перевірки, виявлені порушення і склав ТОП-5 відомств, які найбільш неефективно використовують бюджетні кошти.

Про це пишуть «Коментарі», повідомляє портал ПромПолітІнформ.

Звіт Рахункової палати: 17 мільярдів гривень порушень

Як повідомив глава Рахункової палати народним депутатам України, за 2018 рік аудиторами були перевірені 598 об’єктів, вивчена документація на витрачання 304,7 млрд грн., За результатами чого були виявлені порушення і недоліки на 17,04 млрд грн. та складено 91 звіт.

Також за минулий рік Рахункова палата склала 567 різного роду документів, надісланих до органів влади, в тому числі з рекомендаціями за підсумками аудиту з яких повністю або частково були виконані 62%.

Порушення поділили на кілька категорій:

1) порушення адміністрування доходів – 6,83 млрд грн .;

2) порушення бюджетного законодавства, в тому числі нецільове використання коштів і порушення при плануванні – 5,79 млрд грн .;

3) неефективне управління коштами та їх неефективне використання – 4,41 млрд грн.

За результатами порушень, виявлених перевірками Рахункової палати, в 2018 році були відкриті 21 кримінальне провадження, а за станом на кінець травня 2019 року – вже 80.

Крім того, в Рахунковій палаті заявили про те, що завдяки їхнім рекомендаціям вдалося збільшити доходи Держбюджету в 2018 році на 17,6 млрд грн .: на 13,2 млрд грн. за рахунок податку на прибуток підприємств і 4,4 млрд грн. – від акцизу на імпортовані товари.

Звіт Рахункової палати: головні марнотрати держбюджету

Щодо основних відомств, в яких були знайдені наймасштабніші порушення, то за версією Валерія Пацкана вони виглядають наступним чином:

1) Міністерство інфраструктури – 55% з обсягу перевірених Рахунковою палатою у 2018 році бюджетних коштів витрачалися неефективно;

2) Міністерство охорони здоров’я – 51%;

3) Міністерство оборони України – 42%;

4) Генеральна прокуратура України – 37%;

5) Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників АТО – 16%.

Втім, в абсолютних, а не в відносних цифрах «рекордсмени» неефективності використання бюджетних коштів можуть виглядати зовсім інакше.

Так, в своєму звіті Рахункова палата по суті призводить тільки одну претензію до Міністерства інфраструктури – використання пунктів вагового контролю придбаних в 2017-2018 роках для Уктрансбезопасності. При мінімальній потребі в 200-250 таких комплексів придбані лише 141, з яких 121 вже потребує ремонту, а кошти на їх утримання навіть не передбачені в бюджеті. Сам міністр інфраструктури Володимир Омелян весь 2018 рік присвятив зняттю з посади начальника Укртрансбезпеки  Михайла Ноняка, правда, безуспішно.

До Міністерства охорони здоров’я у Рахункової палати претензії набагато вагоміші.

Так, проведений у військовому відомстві аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству охорони здоров’я України для лікування громадян України за кордоном – 1,45 млрд грн. виявився найбільш масштабним аудитом при проведенні якого були знайдені порушення.

Аудитори поставили в провину МОЗ те, що в Україні досі не створено цілісної, прозорої та ефективної системи реалізації прав громадян на лікування за кордоном.

Використовуючи бюджетні кошти, МОЗ не укладав угод з медичними установами зарубіжних країн, що не здійснював цінового аналізу вартості лікування при виборі цих медичних установ і оцінки якості та результативності лікування. Підсумком стало зростання обсягів коштів державного бюджету на зазначені цілі і відповідно, сприяння розвитку медицини інших країн.

Ще в січні Рахункова палата розкритикувала виконання проекту «Покращення охорони здоров’я на службі у людей», розрахованого на 2015-2020 роки за рахунок 215 млн дол. від Міжнародного Банку розвитку і реконструкції. Аудитори дійшли висновку, що проект, розрахований поліпшити якість надання медичної допомоги при лікуванні, перш за все, серцево-судинних захворювань і раку, в 8 регіонах де-факто провалений – виконаний лише на 25%. Багато засобів просто застрягли на рахунках Міністерства охорони здоров’я і місцевих бюджетів.

Дісталося і програмі «Доступні ліки», в рамках якої були використані 1,7 млрд грн бюджетних коштів без належного контролю.

Всього ж по відомству Уляни Супрун аудитори знайшли порушення законодавства на 23,7 млн грн., неефективного управління – на 728,6 млн грн. і порушень при плануванні бюджету – на 1,42 млрд грн.

По Міністерству оборони питання аудиторів викликало використання коштів на придбання житла для військовослужбовців ЗСУ, 47 тисяч яких потребують власного житла. Так, Рахункова палата знайшла 41,6 млн грн. збитків, завданих державі через покупки Міноборони 109 квартир,  які ТОВ «Будкапітал» не передало з 2015 року, хоча гроші вже отримало.

До ГПУ в Рахунковій палаті виникли питання щодо використання коштів, виділених Національній академії прокуратури України. Всього ж по правоохоронцям аудитори нарахували порушень законодавства на 81,9 млн грн. і неефективного використання – на 132,6 млн грн.

Звіт Рахункової палати: від Нацполіціі до Євробачення

Втім, до інших відомств у Рахункової палати виникло куди більше питань. Наприклад, ще в 2018 році аудитори нещадно розкритикували дітище Арсена Авакова – Національну поліцію України. Тоді відомству дісталося за все, починаючи від назви і закінчуючи 80,3 млн грн. використаних неефективно або з порушеннями чинного законодавства протягом 2016-2017 років.

Однак рекордсменом по неефективному навіть не використанню бюджетних коштів, а наповненню  Держбюджету, в звіті Рахункової палати за 2018 рік постає Державна фіскальна служба України.

На думку Рахункової палати, через відсутність ефективного державного контролю за обсягами видобутку нафти і виробництва палива в країні процвітає тіньовий ринок палива. Як зазначив глава Рахункової палати Валерій Пацкан виступаючи перед парламентаріями, обсяг тіньового ринку палива за 2 роки міг скласти 4,6 млн тонн, що призвело до неотримання 25 млрд грн. від акцизів або майже половини коштів запланованих на ремонт автодоріг в 2018 році. З 370 млн грн. штрафів, накладених ДФС без реєстрації платника акцизного податку, були сплачені лише 0,1%.

На поліпшення ситуації аудитори сподіваються зі вступом в силу з 1 жовтня посилення відповідальності за порушення порядку сплати акцизу на паливо.

На 45,4 млн грн. знайшли порушень в системі «Prozorro», які свідчать, що при її створенні не було забезпечено повного дотримання державних інтересів щодо забезпечення ефективності здійснення державних закупівель.

Але, безсумнівно, найбільше запитань у аудиторів викликало проведення «Євробачення-2017», приблизно на 90% профінансованого за рахунок бюджетних коштів із загальної суми в 787 млн грн. На думку аудиторів 554,2 млн грн. були витрачені з порушенням законодавства і 171,8 млн грн. – «просто» неефективно.

Звіт Рахункової палати: провали

В цілому нардепи поставилися досить прихильно до звіту Рахункової палати, зазначивши її незадовільну роботу по проведенню аудиту в НАК «Нафтогаз» на вимогу народних депутатів. Валерій Пацкан заявив, що групу аудиторів в НАК просто не пустили, а ГПУ отримавши повідомлення від палати поки ніяк не реагує.

Викликало занепокоєння у Пацкана та нардепів і невиконання Держбюджету в 2019 році, яке за січень-березень склало 31,6 млрд грн. по доходах і 31,4 млрд грн. за видатками, що в тому числі викликано і небажанням прислухатися до рекомендацій Рахункової палати.

Зрештою, глава Рахункової палати рекомендувала впровадити в Україні «електронний бюджет», що дозволить значно знизити корупцію та зробити прозорим використання коштів бюджету для українців, які його поповнюють своїми грошима.