4 сценарії кризи: бізнесмен Павло Фукс представив варіанти реакції держави на глобальні виклики

Відомий бізнесмен і меценат Павло Фукс у своєму Телеграм-каналі поділився цікавою думкою наукового співробітника Університету Суррея Саймона Мэйра у статті для The Conversation про варіанти вирішення глобальних криз, які виникають перед державами.

Про це повідомляє ASPI, інформує портал  PromPolitInform.

Згідно зі статтею, реакція на локдаун з боку держави може бути різною: 1. Занурення в варварство 2. Сильний державний капіталізм 3. Радикальний державний соціалізм 4. Спільнота взаємодопомоги.

Впасти в варварство – найгірше, що може статися. Це відмова підтримати слабких. Тих, хто опинився поза ринку через безробіття або хвороби. Хаос може виникнути, якщо через обвал на піку пандемії допомоги уряду не вистачить для підтримання стійкості домашніх господарств.

Сильний державний капіталізм – це коли уряд дозволяє як можна більшій кількості компаній продовжувати роботу. На короткий термін кризи – логічне рішення. Однак зростання захворюваності та смертей може примусити державу вдаватися до більш радикальних обмежень.

Радикальний державний соціалізм – роль уряду зводиться не до захисту окремих секторів економіки, а до захисту самого життя. Націоналізація лікарень у разі загострення корона-кризи – один з прикладів. Виробництво продуктів харчування, житла – теж. В такому випадку держава зобов’язана надавати громадянам доступ до «базового» набору споживчих товарів.

Взаємодопомога – це самоорганізація. Основна роль належить не державі, а окремим групам. Повинні будуть з’явитися нові демократичні структури: спільноти, здатні швидко мобілізувати значні ресурси.

«Який сценарій мені бачиться стосовно України? Подоба «держсоціалізму» ми вже будували в минулому. Вийшло не дуже, м’яко кажучи. Я швидше вірю в сильний держкапіталізм і самоорганізацію. Державі апріорі відводиться основна роль «вирулювача» з кризи. Однак наша держава не дуже сильна, так що ми повинні покладатися на взаємодопомогу. Ну, наприклад, хоча б як у випадку з Антикризовими штабами в регіонах», – зазначив Павло Фукс.

Що після корона-кризи? Саймон вважає, що буде спроба побудувати новий тип економіки, яка буде гнучкою, стійкої до пандемій. Як у світовому масштабі, так і на рівні окремих держав і навіть компаній. Головною метою в майбутньому буде не масштабне збільшення виробництва, а створення системи, здатної «скорочуватися». При цьому люди не повинні втрачати засобів до існування.

«Минула інтенсивність праці, вважає Саймон, світу просто не потрібна.Мова йде не тільки про скорочення робочого тижня. Людям потрібно дозволити працювати повільніше і з меншим тиском. І, звичайно ж, в новій економічній системі залежність людей від зарплати повинна бути зменшена. Здається, ми все частіше будемо чути про безумовний базовий дохід», – резюмував бізнесмен.