«Антиколомойський» закон в дії: що означає для українських вкладників рішення Верховного суду у справі Суркісів

Вчора, 15 червня, Велика палата Верховного суду частково задовольнила касаційну скаргу Національного банку України, Кабінету Міністрів та Приватбанку. Суд визнав дійсним договір обміну коштів братів Суркісів в банку на суму понад 1 млрд гривень на акції банку, які пізніше були викуплені державою за 1 гривню. Таким чином Верховний суд скасував рішення судів нижчих інстанцій за позовом сім’ї Суркісів про скасування рішень НБУ щодо визнання їх пов’язаними з Приватбанком особами та визнання недійсними договорів по bail-in, вперше застосувавши так званий «антиколомойський» закон. Що це значить для банківської системи України та вкладників, Українському радіо розповів президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров, передає портал PromPolitInform.

«Ми розуміємо, що епічні битви за антибанківський чи «антиколомойський» законопроєкт, що був підписаний президентом 23 травня, закінчились вступом закону в силу. По ньому ми вже отримали транш МВФ в 2,1 млрд доларів, для чого він власне і був прийнятий. Але до цього закону є дві низки питань: юридична,  банківська та щодо наслідків його застосування», – розповів Юрій Прозоров.

За його словами, перш за все, є питання щодо  невідповідності банківського закону Конституції України: «Йдеться про статтю 29 Конституції про рівність всіх перед законом. За цим законом Нацбанк виводиться з-під юрисдикції українських судів і з ним не можна змагатись. Також 58 стаття Конституції щодо неприпустимості зворотної дії закону: цим законом введена заборона зупиняти ліквідації банків до рішення НБУ».

«У банків немає судового захисту проти НБУ і саме Нацбанк в своєму зверненні вимагав застосувати цей закону у вчорашньому слуханні. Воно відбувалось досить довго, після чого ще чотири години судді були в нарадчій кімнаті і частково задовольнили потреби НБУ», – пояснив свою думку експерт.

Він вважає, що в майбутньому  можливі два сценарії розвитку подій: «Передача справи Суркісів за новим позовом з компенсацією грошовими ресурсами, а не просто визнання дій Нацбанку незаконними. Другий сценарій – це звернення в Європейський суд з прав людини, так як порушені права власності».

«Цей закон стосується всіх банків, які з 2014-2015 рр. виведені з ринку та знаходяться на ліквідації. Частина з них оскаржила дії НБУ в судах, але ще не дійшла до Верховного суду. Я вважаю, що це питання наступного кола позовів власників банків до НБУ за новою процедурою. Але тут основне, що потрібно зрозуміти, це те, що повернення Приватбанку та попередніх банків як таких, що належать приватним особам, не буде. Активи тих банків, що пішли до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, будуть розпродаватися і банки будуть ліквідовуватися», – заявив Юрій Прозоров.

Він також розповів, що так званий «антиколомойський» закон вже оскаржується в Конституційному суді: «В поданні описане порушення і статті 55 щодо права на судовий захист, і статті 41 щодо права власності, і статті 129. Тому зараз Нацбанк буде старатися якнайшвидше провести свій судовий захист. Питання щодо компенсації власникам банків, чиї права суд визнає порушеними, буде вирішуватися за рахунок НБУ. Відповідно на ту частину, яку Нацбанк буде змушений компенсувати, що буде, я думаю, наступного року чи через один, будуть зменшені перерахування частини прибутку НБУ до державного бюджету. Тобто зменшаться надходження до державного бюджету, які не дійдуть до кожного українця».

«Свого часу МВФ поставив дві основні умови для України: ринок землі та «антиколомойський» закон. Питання в тому, що МВФ пропонує продовжувати реформи, запроваджені ще попереднім президентом. Нещодавно опублікований меморандум говорить, що питання банківського нагляду і незалежності НБУ будуть ще посилені. У нас є побоювання, що можливості Нацбанку будуть занадто великі і вони поведуть політику, відповідно до якої рефінансування отримають не всі комерційні банки. І восени, якщо буде друга хвиля кризи, кілька банків стануть перед вимогами, які були й при попередньому «банкопаді». Можливо, 10-15 банків наприкінці цього року попадуть до Фонду гарантування вкладів», – зауважив президент Українського товариства фінансових аналітиків.

Юрій Прозоров підсумував, що банківський закон у тому вигляді, в якому він є, виводить банківську систему та НБУ поза вимоги українського законодавства: «В нас буде внутрішня банківська система, якою керує НБУ, до якої не застосовуватимуться деякі закони. Для вкладників, на жаль, це додатковий ризик».