Мінцифри презентувало дорожню карту регулювання штучного інтелекту в Україні

Міністерство цифрової трансформації 7 жовтня презентувало дорожню карту регулювання штучного інтелекту в Україні, яку розробили разом з профільним комітетом експертів. Як зазначив голова Мінцифри Михайло Федоров, “штучний інтелект — невідворотний тренд, тому Україні потрібні чіткі правила, щоб розвивати бізнес та захистити права людини у взаємодії зі ШІ”, інформує портал PromPolitInform.

Мінцифри наводить основні факти про дорожню карту регулювання ШІ в Україні:

1. Bottom Up. Україна обрала підхід “від низу до гори” у регулюванні ШІ, який цікавий тим, що спочатку зосереджується на практичних інструментах для бізнесу – від добровільних кодексів поведінки до так званої “Білої книги”. На відміну від деяких країн, які починають “згори”, вводячи суворе регулювання відразу, Україна робить ставку на гнучкість і адаптаційність. Це все – для того, щоб не вбити інноваційних дух і стимулювати розвиток стартапів, але й зробити наші компанії конкурентними на ринку Європи та етичними для громадян.
2. Регуляторна пісочниця. Подібно до кількох передових країн у сфері технологій, таких як Сінгапур, Іспанія та Велика Британія, Україна планує ввести так званий sandbox. По суті, йдеться про експериментальне середовище, яке дозволить стартапам тестувати новаторські ШІ-продукти в безпечних умовах перед тим, як вони вийдуть на ринок.
3. Європейський стандарт. Євроінтеграція передбачає, що українське законодавство має відповідати законодавству ЄС. Тож після прийняття АІ Act в Європі (поки точні строки невідомі) планується адаптувати під нього регулювання ШІ і в нашій державі. Це допоможе зробити українські технологічні компанії більш привабливими для інвестицій та співпраці з міжнародними партнерами. З цікавого: у самому АІ Act застосовується так званий risk-based approach – тобто, технології розподіляють за рівнем ризиків. До неприйнятних і заборонених належить, зокрема, використання ШІ для соціального ранжування чи системи біометричної ідентифікації, що працюють у реальному часі. Звісно, важливий акцент робиться на відсутності дискримінації за гендером, расою чи іншими ознаками. Штрафи за деякі порушення сягають до 30 млн євро.
4. Без “диктатури”. На відміну від деяких країн, де регулювання сприймається як “необхідне зло”, український підхід стимулює культуру саморегулювання. Це значить, що бізнес буде активно залучений у процес прийняття рішень та розробки етичних стандартів.
5. Запит на “дороговказ”. Минулого тижня на IT Arena віцепрезидентка досліджень ШІ в Gartner Світлана Сікулар заявила, що штучний інтелект — це перша галузь в історії, де сама індустрія просить лідерів створити правила. Технологія так швидко розвивається, що бізнес потребує чіткого “плану дій”, щоб йти в ногу з часом. Тож дорожня карта – це крок на цьому шляху.

Згідно з інформацією від Ukrainian Tech Ecosystem Overview, в Україні наразі зареєстровані 63 продуктових компанії в сфері штучного інтелекту. “Але це далеко не вичерпний перелік, адже багато застосунків використовують технології на перетині з ШІ. Тож, бум у цьому напрямі буде тільки зростати. І Україна має всі шанси посперечатись за передові позиції у Європі в цій галузі”, – стверджують у Мінцифри.

Фото – з відкритих джерел