90-ті роковини Голодомору. Геноцид українців триває – злочинець той самий

У ці дні ми вшановуємо пам’ять жертв Голодоморів в Україні, серед яких штучний голод 1932-33 року був найжахливішим.

24 листопада Україна відзначає 90-ті роковини Голодомору, який тривав довжелезних 17 місяців: з квітня 1932 по листопад 1933 року.

Він був жахливим не тільки через кількість померлих – за різними оцінками це від 7-ми до 10-ти мільйонів людей, але й через те, що цей голод був штучно створений тодішньою кремлівською владою на чолі зі сталіним. Усе було розраховано й чітко розписано в планах хлібозаготівель, доведено до кожного району й села. Усе задля так званого великого стрибка з індустріалізації радянської імперії.

москва і сталін не могли пробачити українцям національно-визвольних змагань 1917-21 рр. і практично повного несприйняття більшовиків та їхньої влади.

Історики стверджують, що одразу після захоплення влади в Харкові, а потім і в Києві російські більшовики ввели на територію України свою мільйонну армію тільки з однією метою – приборкати сотні селянських повстань, через продрозверстку забрати в селян хліб і нагодувати радянську росію, економіка якої після більшовицького  перевороту й початку червоного терору колапсувала.

Українці, самі переживши голод 1921-22 рр., тоді витримали. Практично завдяки українському хлібу, зрощеному трудящими руками українського селянина, було врятовано від голодної смерті не тільки російські міста й села, але й саму радянську владу.

Та через десятиліття та влада знищила українське селянство, забираючи з кожної оселі не тільки хліб, але всі продукти харчування. Голодна смерть – таким було покарання за те, що українці не виконали захмарних планів сталіна із хлібозаготівлі. А щоб вирок було довершено, цілі села й райони вносилися на так звані «чорні дошки», а далі блокувалися спецзагонами ОГПУ чи армійськими підрозділами, щоб помираючі з голоду селяни не могли покинути свою місцевість і врятуватися від голоду в іншому регіоні.

Голодомор 1332-33 рр. визнано актом геноциду українського народу не тільки в Україні, але й ще у 32 країнах світу. Зокрема, в більшості країн ЄС, Північної та Південної Америк, Австралії, а також 26 штатів США, Європейський Союз, Католицька церква, Константинопольська православна церква, ПЦУ та УГКЦ.

Єдина країна, яка люто заперечує факт геноциду українського народу під час Голодомору 1932-33 рр., є російська федерація – правонаступниця радянського союзу, вище державне керівництво якого й спланувало та виконало злочин з організації штучного голоду. І сьогодні росія – це держава-агресорка, держава-терористка, держава, яка не лише всупереч міжнародному праву розв’язала криваву повномасштабну війну проти України, а яка й досі чинить акт геноциду українців через страшні воєнні злочини.

Буча, Ірпінь, Гостомель, Бородянка, Маріуполь, Ізюм, Херсон – десятки тисяч убитих цивільних українців, зокрема дітей, жінок і літніх людей. Знищені ракетами й бомбами школи, садочки, лікарні.

На тимчасово окупованих територіях тисячі українських дітей російські окупанти примусово вивозять вглиб росії. Де стоїть чобіт російського окупанта, знищуються і забороняються українські національні символи, українська мова, спалюються підручники з української історії та літератури. На визволених від окупантів територіях – перше, що жахає навіть українських військових та правоохоронців – це закривавлені російські катівні, масові поховання жертв, тисячі гектарів замінованих територій – сільськогосподарських угідь та цивільних об’єктів.

Що це, як не геноцид?

На відміну від подій 90-річної давнини ми, українці, маємо власну державу, власні сили безпеки й оборони і за підтримки всього вільного світу даємо героїчну відсіч ворогові, щоб відновити територіальну цілісність України та дію Конституції й законів України на всій її території у межах міжнародно визнаних кордонів.

Ми усвідомлюємо ту велику жертву наших предків, попередніх і нашого поколінь в ім’я свободи, в ім’я України та в ім’я нашого майбутнього.

Ми схиляємо голови в скорботі на знак пам’яті про мільйони безневинно вбитих росією українців штучним голодом чи кулею, на полі бою чи в застінках російських катівень. Ми схиляємо голови в скорботі про мільйони ненароджених українців через цілеспрямовану геноцидальну російську імперську політику стосовно України та українців.

Ми проказуємо слова молитви і кажемо: вічна пам’ять.

Ми не забудемо вас ніколи. Ми помстимося за вас. Ворог за все заплатить і відповість.

Ми відстоїмо Україну.

Слава Україні! Героям Слава!

Фото – з відкритих джерел