В Україні узаконили працю найманих домашніх працівників

В Україні законодавчо врегулювали зайнятість домашніх працівників, які працюють за наймом у сім’ях, – наприклад, покоївок, прибиральників, ремонтників, садівників тощо. Для них запроваджуються спеціальні трудові договори, але лише якщо робота здійснюється регулярно та на постійній основі. Таким чином хочуть створити умови для виходу цієї категорії з неформального сектора економіки та забезпечити їхній соціальний захист. Про це пише OBOZ.UA, повідомляє портал PromPolitInform.

Відповідний законопроєкт №5695 депутати Верховної Ради вже ухвалили у другому читанні, в цілому. За проголосував 231 нардеп, повідомив перший заступник голови комітету з питань податків Ярослав Железняк («Голос»). Тепер документ мають підписати спікер парламенту та президент України. Закон почне діяти через три місяці з дня опублікування.

«На сьогоднішній день більшість таких осіб (домашніх працівників. – Ред.) перебувають у тіньовому секторі економіки, не мають належного рівня соціального забезпечення, не можуть розраховувати на передбачені законодавством про працю гарантії своїх трудових прав. Вони зазвичай не отримують гідної та справедливої оплати праці, позбавлені державного захисту від дискримінації, насильницьких та інших дій, які порушують їхню честь та гідність з боку роботодавця», – зазначають автори законопроєкту.

Згідно з документом, до Кодексу про працю буде додано новий розділ «Праця домашніх працівників». Домашнім працівником вважатиметься особа, яка «забезпечує життєдіяльність домогосподарства» не менше 40 годин на місяць. Інакше кажучи, робота запрошених за оголошеннями прибиральниць квартир раз на тиждень під визначення «домашньої праці» не підпадає.

Роботодавцем вважатиметься один із членів сім’ї. Йому потрібно буде укласти з працівником трудовий договір у двох примірниках, де будуть зазначені:

імена сторін;
дата початку дії трудового договору;
термін дії договору, якщо його передбачено;
опис виду та характеру робіт;
умови оплати праці та її періодичність;
тривалість робочого дня;
умови щорічної відпустки.

При цьому є інші важливі умови. Наприклад, домашньому працівнику буде заборонено розголошувати конфіденційну інформацію, яка стала йому відома у зв’язку із проживанням у домашньому господарстві.

Робочий день домашнього працівника може бути поділений на частини. Головне – тривалість праці має сумарно не перевищувати 8 годин на день.

Крім обов’язкових умов трудового договору, у ньому можуть бути прописані та додаткові. Наприклад, може бути передбачена можливість платного чи безкоштовного надання житла домашньому працівникові. При цьому запроваджується гарантія про заборону роботодавцю самостійно проводити відрахування із заробітної плати у рахунок плати за користування таким житлом (якщо житло буде платним).

Зміни до договору можуть вноситися лише за згодою обох сторін та мають бути зафіксовані у письмовій формі. Домашній працівник у такий спосіб отримає права та гарантії, передбачені Трудовим кодексом. А ось загальнообов’язкове державне соціальне страхування домашніх працівників, як і ведення трудових книжок, здійснюватиметься на добровільній основі.