Приймаючи керівництво оборонним блоком, він заявив, що зосередиться на посиленні НАТО, зокрема завдяки інноваціям, а також на зміцненні відносин Альянсу з Євросоюзом як з основним партнером.
Головним завданням в Україні він назвав посилення оборони країни й наближення її до членства в НАТО.
“Тому що не може бути міцної безпеки в Європі без сильної, незалежної України. Я знаю з особистого досвіду зі збитим [росіянами] рейсом MH17 2014 року”, – сказав Рютте.
Новий генсек закликав членів об’єднання виконати всі пункти підтримки Києва, погоджені на літньому саміті у Вашингтоні, й забезпечити “незворотний шлях України до членства, тому що це – законне місце України”.
Щодо ядерних погроз Росії
Новообраний генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав не слухати ядерні погрози Росії та акцентував, що союзники зараз не бачать прямих ризиків застосування ядерної зброї.
“Звісно, ми чуємо регулярні погрози Кремля, і ця риторика нерозсудлива та безвідповідальна. Але водночас, маю чітко наголосити, ми не бачимо ніякої навислої загрози застосування ядерної зброї. Це те, що я маю сказати про стан справ на даний час.
Нехай говорить про свій ядерний арсенал – адже він і хоче, щоб ми говорили про його ядерний арсенал. А я думаю, що нам цього не варто робити. Нам потрібно зосередитися на тому факті, що зараз загрози застосування ядерної зброї немає”.
Рютте додав, що якщо світ почне йти на поступки перед погрозами Путіна в цілому, це стане небезпечним прецедентом.
“Тоді виявиться, що застосування військової сили дозволяє країні добитися бажаного. І ми не можемо так робити”, – додав генсек.
Щодо надання далекобійної зброї Україні
Також Рютте сказав, що рішення про надання дозволу Україні бити по РФ далекобійною зброєю Заходу повинні ухвалювати союзники, які передають цю зброю.
Він також наголосив, що розуміє запит України, яка хоче отримати дозвіл на удари західною далекобійною зброєю по Росії, та підтримує у цьому питанні позицію свого попередника Єнса Столтенберга.
