Командувач Сил безпілотних систем України: армії НАТО не готові до сучасної війни

“З того, що я бачу і чую, жодна армія НАТО не готова протистояти каскаду безпілотників”, – заявив Сухаревський.

Він заявив, що НАТО слід визнати економічну перевагу безпілотників, створення яких часто обходиться набагато дешевше, ніж звичайна зброя, необхідна для їх знищення.

“Це елементарна математика. Скільки коштує ракета, що збиває “шахед”? І скільки коштує розгорнути корабель, літак і систему ППО, щоб по ньому стріляти?” – сказав він.

Далекобійні безпілотники можуть коштувати всього кілька тисяч доларів за найпростіші моделі-приманки, хоча ударні безпілотники Shahed оцінюються в десятки тисяч. Ракети-перехоплювачі ППО зазвичай мають шестизначну або семизначну ціну в доларах США, і багато країн зберігають тільки обмежені запаси, що робить їх використання вкрай неекономічним.

Коментарі Сухаревського прозвучали в той час, як деякі члени НАТО в Європі збільшують витрати на оборону, щоб підготуватися до війни, якщо конфлікт в Україні затягнеться або загостриться. Оскільки підтримка США України та Європи коливається, ці зусилля активізувалися.

Після вторгнення Росії на Україну у 2022 році використання безпілотників значно розширилося.

Україна заявляє, що у 2024 році вона виробила 2,2 млн малих FPV-безпілотників і 100 тисяч більших, дальнього радіусу дії. Раніше Росія давала оцінки, що того ж року вона виробить 1,4 млн FPV-безпілотників.

“Зараз навіть головнокомандувач Збройних сил України каже, що понад 60% цілей знищуються безпілотниками. Питання тільки в тому, як розвиватиметься тактика їх застосування, а слідом за нею і технологічний аспект”, – сказав Сухаревський.

Ситуація на полі бою

Російські атаки, часто за участю понад сотні безпілотників, стали звичайним явищем в Україні. Їх проводять із використанням ударних безпілотників “шахед” іранської розробки і набагато дешевших і ненадійніших моделей-пасток, які можуть відвернути обмежені запаси ракет ППО України.

Україна використовує пікапи зі встановленими на них кулеметами і військову авіацію для ефективнішого знищення безпілотників, а Київ працює над іншими варіантами, такими як використання безпілотників-перехоплювачів FPV і лазерної зброї.

Сухаревський повідомив, що Україна успішно збила безпілотники з фіксованим крилом під час випробувань з використанням лазера, додавши, що мета полягала в тому, щоб розгорнути лазерні системи в бойових умовах, хоча він не уточнив терміни.

Сухаревський повідомив, що його підрозділи тепер використовують безпілотний літальний апарат, який може переносити два безпілотники FPV на відстань до 70 км, а потім використовувати як ретрансляційну станцію для їхнього зв’язку.

За його оцінками, на передовій працюють тисячі безпілотних наземних транспортних засобів, а це означає, що потрібно менше солдатів для відправки в небезпечні райони для логістики або ведення бойових дій.

На полі бою обидві сторони застосували масштабні засоби радіоелектронної боротьби, прагнучи заглушити канали зв’язку з безпілотниками в повітрі, зробивши традиційні дрони непрацездатними.

Це призвело до буму безпілотників, що використовують автоматичне націлювання, яке спрямовує дрон до цілі за допомогою штучного інтелекту після того, як пілот вибирає її через камеру дрона.

Сухаревський вважає, що принаймні половина передових підрозділів безпілотників України наразі тією чи іншою мірою використовують такі системи, і що більшість безпілотників у бою зрештою використовуватимуть цю систему.

Сухаревський визнав, що Україна не в змозі повною мірою задовольнити потреби підрозділів ударних безпілотників у боєприпасах, які зазвичай постачаються до дронів окремо, проте не став вдаватися в подробиці.

За його словами, деякі підрозділи почали виробляти боєприпаси самостійно, і одна бригада здатна виробляти від 6 до 10 тисяч боєприпасів на місяць.

“Якби не безпілотники, все було б набагато гірше. Безпілотники – це те, що дозволяє нам давати асиметричну відповідь, (коли) ворог більший, сильніший і атакує”.