Вакансій більше, ніж безробітних: директорка Держслужби зайнятості розповіла про гострий кадровий дефіцит

В Україні стрімко зростає дисбаланс між кількістю вакансій та шукачами роботи. Найгостріше кадровий голод відчувається у столиці, де відкрито 75 тис. вакансій, тоді як зареєстрованих безробітних лише 3 тисячі. Про це повідомила директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк на Business Wisdom Summit 2025  «Дієві стратегії лідерів» у Києві, організатором якого є видання Delo.ua.  Видання ділиться подробицями, інформує портал PromPolitInform.

За словами Жовтяк, подібна ситуація спостерігається і в інших регіонах. Зокрема, у Львівській області на 24 тисячі вакансій припадає лише 5 тисяч кандидатів. Натомість у Донецькій області картина протилежна: там зареєстровано понад 6 тисяч безробітних і менше тисячі доступних робочих місць.

Очільниця служби також навела статистику: станом на кінець 2021 року послугами служби зайнятості користувалися 295 тисяч осіб, з яких 125 тисяч – чоловіки.

«Наразі ситуація змінилася: загальна кількість безробітних скоротилася до 100 тисяч, з них лише 20 тисяч чоловіки. Більшість або на фронті, або не звертаються до служби», – пояснила Жовтяк.

Найбільший дисбаланс кадрів (кількість вакансій перевищує чисельність шукачів роботи) спостерігається у промисловості та освіті. За перший квартал 2025 року найбільший попит на працівників був у таких галузях:

переробна промисловість – 25,4 тис. вакансій при 23 тис. шукачів;

енергетика – 3,3 тис. / 2,9 тис.;

водопостачання – 3,5 тис. / 3 тис.;

освіта – 11,9 тис. / 8,3 тис.;

культура, спорт, розваги – 1,9 тис. / 1,3 тис.

Працівників потребують також металургія, легка промисловість та видобувна галузь.

Разом з тим, за оцінками Міністерства економіки, рівень безробіття в Україні у 2024 році становив 18,2%, у 2025-му прогнозується його зниження до 17,7%, з подальшим падінням до 16,5% у 2027 році.

«Сьогодні час працівника», – наголосила Юлія Жовтяк.

За її словами, торік було працевлаштовано 330 тис. українців. Проте бізнесу дедалі важче знаходити кадри, особливо в регіонах.

«Державна служба зайнятості працює над вирішенням кадрової кризи спільно з великими компаніями – зокрема, NOVUS, БKK та іншими. Ми намагаємось працювати з роботодавцями не точково, а системно – контролюємо пошук кадрів по всій країні і допомагаємо бізнесу закривати навіть найскладніші вакансії», – розповіла очільниця служби.

Одним із ключових напрямів є навчання. Держава пропонує безробітним, які зареєстровані у службі зайнятості, низку програм перекваліфікації, включно з ваучерами на навчання. Отримати їх можуть особи віком від 40 років із 15-річним страховим стажем. Для ветеранів, ВПО та людей з інвалідністю таких обмежень немає – вони можуть безкоштовно опанувати одну з понад 150 професій.

Жовтяк зазначила, що особливу увагу служба зайнятості приділяє ветеранам – для них передбачено програми навчання, а також гранти на відкриття власної справи.

«Наші захисники — це потужний ресурс. Але бувають ситуації, коли їх не беруть на роботу навіть після кількох співбесід. Але це потрібно змінювати», – наголосила Жовтяк і закликала бізнес «вкладатись»  у тих, хто повернувся з війни.

Окремо вона звернула увагу на державну програму безбар’єрності, що передбачає підтримку роботодавців, які наймають ВПО або ветеранів. Так, у разі працевлаштування особи з інвалідністю І групи роботодавець може отримати компенсацію до 120 тисяч гривень на облаштування робочого місця, для ІІ групи – до 80 тисяч. Відтепер така підтримка передбачена і для ветеранів, які через війну отримали інвалідність.

«Ми повинні зробити все, щоб ці люди повернулися до гідної праці –  з повагою, підтримкою та перспективами», — підсумувала очільниця служби.

Раніше писали, що повномасштабна війна суттєво трансформувала український ринок праці, змінивши попит на різні спеціальності. Найбільше зростання кількості вакансій відбулося у сфері оборони.