За даними слідства, удари російських «Іскандерів» по Одесі коригував священник УПЦ МП
Історія із затриманням СБУ священника УПЦ МП в Одесі, який, за даними слідства, коригував удари російських «Іскандерів» по місту, – це вже давно не про «окремий випадок». Це про систему. Про роки отруєння українського простору московською пропагандою під виглядом «духовності». Про мережу, яка десятиліттями працювала не на Україну, а на імперські інтереси Кремля. І поки одні українці молилися за життя своїх дітей під звуки сирен, інші – у рясах – могли передавати координати для російських ракет.
У березні 2024 року Одеса пережила один із найстрашніших ударів. Росія вдарила «Іскандерами» по житловій забудові. Загинули люди. Рятувальники, медики, цивільні. І тепер слідство заявляє: до наведення цих ударів був причетний священнослужитель московської церкви. Людина, яка мала б говорити про життя, за версією слідства допомагала нести смерть.
Але проблема значно глибша за одного попа-зрадника. Московська церква роками була одним із головних інструментів російського впливу в Україні. Через проповіді про «один народ», через просування «руського мира», через ненависть до всього українського, через постійне нав’язування думки, що Москва – «духовний центр». Це була не просто релігія. Це була повноцінна когнітивна операція Кремля проти української державності.
Бо війна починається не з танків. Війна починається тоді, коли людям роками в голову вкладають, що України не існує, що українська мова «другосортна», що українська армія «воює проти своїх», а Росія – «старший брат». Саме так працює гібридна окупація. Спочатку окуповують мізки. А вже потім прилітають «Іскандери».
Історія з Пашею Мерседесом стала символом цієї епохи. Епохи, коли під золотими куполами та дорогими годинниками ховалася не віра, а політичний вплив Москви. Коли частина церковних діячів будувала собі імперії в Україні, паралельно розповідаючи людям казки про «братські народи». А потім Росія прийшла вбивати цих самих людей ракетами, дронами та артилерією.
За роки війни ми побачили десятки обшуків, затримань, агентурних історій, російської літератури в монастирях, прапорів окупантів, виправдання агресії та прямої співпраці окремих представників УПЦ МП із ворогом. І кожен такий випадок – це не випадковість. Це наслідок того, що Кремль десятиліттями використовував і продовжує використовувати церкву як зброю.
Найстрашніше навіть не те, що хтось коригував ракети. Найстрашніше – скільки людей роками вчили любити власного ката. Скільки українців переконували, що Москва «захищає православ’я», поки ця ж Москва обертала на руїну Маріуполь, Бахмут, Авдіївку та била по Одесі.
Сьогодні Україна проходить дуже важкий, але необхідний процес очищення. І він не про боротьбу з вірою. Він про боротьбу з російським впливом, який маскувався під віру. Бо коли священник допомагає ворогу вбивати українців – це вже не церква. Це елемент ворожої мережі.
І поки Росія запускає ракети по наших містах, ми повинні нарешті чесно сказати собі просту річ: усе, що пов’язане з московською імперською машиною, несе Україні смерть, хаос і руйнування. Навіть якщо це ховається за хрестом, рясою чи словами про «духовність».
Автор: Іван Арєф’єв
Колаж: ChatGPT у співпраці з автором тексту
