У Європейській комісії не стали підтверджувати повідомлення про те, що українських чоловіків призовного віку можуть виключити з механізму тимчасового захисту під час його продовження, повідомляє DW, інформує портал Промполітінформ. Раніше про розгляд такого питання написало видання Euractiv.
У Європейській комісії (ЄК) не підтвердили інформацію про те, що українських чоловіків призовного віку можуть виключити з дії механізму тимчасового захисту при його продовженні. Відповідаючи на запитання щодо цих повідомлень під час брифінгу в Брюсселі 1 червня, офіційний представник ЄК Маркус Ламмерт заявив, що підтримка України залишається «непохитною», та нагадав, що Європейський Союз надав прихисток приблизно 4 мільйонам українців у межах Директиви про тимчасовий захист (TPD).
За його словами, нинішній режим тимчасового захисту діє до березня 2027 року, а Єврокомісія наразі обговорює з державами-членами ЄС подальші кроки після завершення цього терміну. Зокрема, це питання обговорюватимуть міністри внутрішніх справ країн ЄС під час зустрічі 4 червня. Водночас Ламмерт наголосив, що на цьому етапі не може повідомити про будь-які конкретні плани чи пропозиції.
Euractiv: ЄС розглядає питання позбавлення захисту українських чоловіків
Кількома годинами раніше видання Euractiv повідомило про можливе виключення українських чоловіків призовного віку зі схеми тимчасового захисту. За даними видання, така пропозиція виникла під час обговорення продовження TPD, яка дозволяє українцям жити та працювати по всій Європі без звернення до національних систем надання притулку.
«Оскільки війна Росії триває вже п’ятий рік, Україна стикається зі зростаючим дефіцитом робочої сили та труднощами з комплектуванням армії. У 2024 році Україна знизила призовний вік із 27 до 25 років і запровадила заходи для вдосконалення мобілізації та військового обліку», — йдеться у публікації.
Згідно з внутрішнім документом Ради ЄС, з яким ознайомилося Euractiv, серед варіантів, що обговорюються, є продовження тимчасового захисту зі звуженням його сфери дії, зокрема шляхом виключення чоловіків призовного віку або осіб, які залишили Україну незаконно. Будь-які такі обмеження застосовуватимуться лише до нових заявників, які звертатимуться по тимчасовий захист.
Станом на березень 2026 року, за даними Euractiv, статус тимчасового захисту в ЄС мають 4,33 мільйона українців. Найбільше з них проживає в Німеччині — 1,27 мільйона осіб. У Польщі зареєстровано 961 405 українців зі статусом захисту, у Чехії — 379 820. Із загальної кількості осіб 43,3% становлять жінки, 30,1% — діти та 26,6% — дорослі чоловіки.
ЄС розглядає продовження статусу захисту для українських біженців ще на рік
Раніше спеціальна представниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон в ексклюзивному інтерв’ю DW заявила, що очікує продовження тимчасового захисту ще на один рік, оскільки війна Росії проти України триває.
«З огляду на поточну ситуацію, я думаю, що від Єврокомісії надійде пропозиція продовжити його ще на один рік — до березня 2028 року. І я вважаю, що держави-члени погодяться з цим», — сказала вона.
Водночас Йоганссон наголосила, що українцям, які можуть перейти на інші правові підстави для перебування в ЄС, варто це робити, оскільки тимчасовий захист не повинен залишатися довгостроковим рішенням. За її словами, країнам ЄС слід готуватися до того, що багато українців залишаться надовго, та створювати можливості для переходу на інші статуси.
Відповідаючи на запитання DW щодо можливих обмежень для чоловіків мобілізаційного віку, Йоганссон зазначила, що це питання обговорюється між країнами ЄС, однак консенсусу наразі немає. За її словами, ситуація, коли чоловіки, які не мають права залишати Україну, після перетину кордону отримують тимчасовий захист у ЄС, надсилає Києву «суперечливий сигнал». Водночас вона підкреслила, що якщо будь-які обмеження й будуть запроваджені, то, на її думку, вони будуть «дуже незначними».
Фото з відкритих джерел
