Російська армія, яка до початку повномасштабної війни проти України робила ставку на масоване використання бронетехніки, зіткнулася з величезними втратами – мінус 12 тисяч 14 танків.
За даними Генерального штабу ЗС України, станом на 12 червня 2026 року російська армія втратила в Україні 12 014 танків.
Це не просто статистика. Це показник того, наскільки змінилася сучасна війна і наскільки дорого Росії обходяться її спроби захопити Україну.
Щоб зрозуміти, що насправді відбувається з російськими танковими військами, варто слухати не телевізійних експертів і не пропагандистів, а тих людей, які все життя присвятили бронетанковим військам.
Одним із таких офіцерів є полковник Петро Павлович Скиба – кадровий військовослужбовець Збройних Сил України, танкіст, який за час повномасштабної війни росії проти України командував різними танковими і механізованими підрозділами.
За словами Петра Скиби, війна 2022-2026 років повністю змінила уявлення про роль танка на полі бою.
«Я на цій війні з 2014 року. Але ще у 2022 році ніхто не міг подумати, наскільки кардинально зміниться характер бойових дій і наскільки зросте роль безпілотних авіаційних комплексів. Сьогодні саме дрони стали одним із головних факторів, які визначають успіх або поразку на полі бою», – говорить полковник Скиба.
Саме тому російська армія, яка до війни робила ставку на масоване використання бронетехніки, зіткнулася з величезними втратами.
На фронті сьогодні можна побачити майже всю лінійку російських танків: Т-90М «Прорив», Т-80БВМ, Т-72Б3, а також Т-62, Т-55 і навіть Т-54.
І якщо сучасні машини ще можна пояснити логікою війни, то поява техніки, створеної понад пів століття тому, говорить про інше.
«Коли на фронт повертаються Т-55 і Т-62, це свідчить не про силу армії, а про масштаби втрат. Жодна сучасна армія світу не повернула б такі машини до бойових підрозділів від хорошого життя», – переконаний Скиба.
За його словами, Росія сьогодні змушена дедалі активніше використовувати техніку із радянських складів зберігання.
«Багато цих танків десятиліттями стояли під відкритим небом. Частина потребує серйозного ремонту та модернізації. Але через великі втрати сучасних машин росіяни змушені повертати до строю все, що здатне рухатися та стріляти».
Війна дронів змінила все
Полковник Скиба переконаний, що найбільша революція цієї війни відбулася саме у сфері безпілотних систем.
«Танк залишається потужною зброєю, але він більше не є самостійним інструментом перемоги. Сьогодні перемагає не той, у кого більше броні, а той, хто швидше бачить противника, краще працює з розвідкою, артилерією та безпілотними системами. Без цього навіть найсучасніший танк стає мішенню».
За його словами, українська армія так само вимушена адаптувати свою бронетехніку до нових реалій.
«Ми теж обвішуємо свою броню різними захисними пристроями. Але треба чесно сказати: всі ці наварювання заліза лише частково допомагають. Водночас вони нівелюють вогневі та маневрові можливості танка. Ми фактично жертвуємо частиною бойових характеристик заради виживання екіпажу».
Саме тому, на думку офіцера, сьогодні постає набагато глибше питання.
«Потрібно не просто посилювати захист. Потрібно переглядати саму концепцію танка як засобу ураження з урахуванням його уразливості перед відносно дешевими безпілотними системами. Постає питання майбутнього танків, БМП і БТР у їх нинішньому технічному вигляді».
Старі статути більше не працюють
Скиба переконаний, що війна змушує переглядати не лише техніку, а й військову науку.
«Потребує глибокого переосмислення сама теорія ведення загальновійськового бою. Старі й навіть нещодавно затверджені бойові статути вже не дають відповідей на багато запитань сучасного поля бою».
За його словами, і Україна, і Росія постійно адаптуються до нових умов.
«Добре, що ми швидко пристосовуємося до можливостей, які відкриваються завдяки БпАК. Але не треба думати, що ворог стоїть на місці. Орки теж не пасуть задніх. Вони також вчаться, аналізують і шукають нові рішення».
Саме тому ключовим завданням стає технологічний прорив.
«Потрібні принципово нові рішення для захисту бронеоб’єктів. Не косметичні зміни, а новий рівень технологій. Масштабування засобів РЕБ, систем виявлення і знищення атакуючих дронів. Засобів радіоелектронної боротьби сьогодні катастрофічно не вистачає».
Чому Росія воює радянським мотлохом
На думку Скиби, повернення старої техніки на фронт є прямим наслідком технологічного відставання Росії.
«Росія через неспроможність оперативно вирішувати технічні та технологічні питання захисту бронетехніки від дронів просто закидає поле бою старим мотлохом, сподіваючись на масовість застосування. Вони не рахують ні техніку, ні людей. Саме тому сьогодні використовуються всі залишки радянських баз і складів зберігання».
І саме тому Україна щодня поповнює статистику втрат противника.
«Україна успішно утилізує цей спадок СРСР на полі бою».
Як приклад невдач російського військово-промислового комплексу Скиба наводить історію танка «Армата».
«Негативний приклад розробки та виробництва “Армати” яскраво демонструє їхнє технічне і наукове банкрутство. Було багато бравади, багато хвастощів, але коли справа дійшла до реальної війни — виявилося, що пропаганда не замінює технології».
Чи потрібні танки майбутнього?
Попри все сказане, полковник Скиба не вважає, що епоха танків закінчилася.
«Зважаючи на величезну кількість бронетехніки та боєприпасів до неї, які залишаються на складах як в Україні, так і в країнах НАТО, а також на постійну потребу підтримки, захисту та транспортування піхоти, роль танків, БМП і БТР залишатиметься важливою ще багато років». Однак ці машини повинні еволюціонувати.
«Вони або зміняться технологічно, або поступово зникнуть через фізичне та моральне старіння. Але найближчим часом повністю замінити їх нічим».
Україна – лабораторія війни майбутнього
На переконання Петра Скиби, Україна сьогодні стала місцем, де народжуються технології майбутньої війни.
«Українське поле бою стало ідеальним полігоном для випробування нових технологій. Тут можна перевіряти будь-які рішення – від систем захисту бронетехніки до новітніх дронів, засобів РЕБ та автоматизованих систем управління боєм».
Саме тому, вважає він, Україна повинна максимально використовувати цей шанс.
«Ми маємо сприяти приходу нових технологій, нових виробників і нових рішень. Те, що сьогодні відпрацьовується в Україні, завтра визначатиме вигляд армій у всьому світі. На наших очах народжується війна майбутнього».
Висновок: Цифра у 12 014 знищених танків – це не лише статистика російських втрат. Це символ завершення цілої епохи. Епохи, коли товщина броні гарантувала перевагу. Сьогодні війни виграють не склади металу. Сьогодні війни виграють люди, технології, адаптивність та швидкість ухвалення рішень. І саме це щодня доводять українські військові на полі бою.
Автор: Іван Арєфʼєв
Фото з архіву Петра Скиби та відкритих джерел
