Як стало відомо журналістам, бійця 30-ї бригади ЗСУ 32-річного Олександра, ймовірно за все, міг застрелити хтось зі своїх же товаришів по службі.
Інцидент стався 19 лютого 2016 року на блокпості під Артемівськом Донецької області. За офіційною версією, боєць нібито застрелився з автомата під час чергування. Однак стали з’являтися нові факти, які суперечать офіційній версії.
Як повідомило джерело видання “Нова Влада”, в справі є багато нестиковок. Зокрема, на тілі загиблого при медогляді було виявлено безліч побоїв. Крім того, автомат у бійця висів наперевіс таким чином, що він просто фізично не міг би вистрілити в себе. Розташування кульового отвору в тілі вказує, що постріл, ймовірно, зробив все-таки хтось інший.
Мати загиблого, Галина Дмитрівна, повідомила нам, що в той нещасливий вечір розмовляла з сином, він ділився своїми планами на майбутнє, а в квітні повинен був повернутися додому по ротації, прослуживши більше року. Розмова відбулася близько 23:30. А вже в ніч на 20 лютого їй подзвонив командир і повідомив трагічну новину, що боєць нібито застрелився о 23:38. Дуже дивне самогубство. При цьому передсмертних записок ніяких загиблий не залишив.
За її словами, розмову перервав син, сказавши: «Мама, почали стріляти, зателефонуємо завтра».
Жінка також повідомила, що згодом в Артемівську свідоцтво про смерть їй видали поспішно, і військові, які допомагали організовувати похорон, наполягали на версії самогубства.
Галина Дмитрівна здивована: в прокуратурі почали перевірку, велася справа, але ще до її завершення в заключенні судмедексперта і в свідоцтві про смерть заздалегідь вказали причину, що це був нібито самостріл.
Більш того, ще один дивний факт: на похорон бійця не приїхав жоден його товариш по службі і ніхто з офіцерів 30-ї бригади.
Мати бійця повідомила, що 24-річний командир Вадим їй повідомив: не хотів відпускати підлеглих на траурну церемонію, а сам не міг залишити службу. Як мінімум трохи дивно і підозріло. Бійці стільки прослужили і пройшли разом…
Джерела видання повідомляють, що для цього можуть бути свої причини. Так, журналістам стало відомо, що в бригаді мають місце бути нестатутні відносини. Простіше кажучи, бійців б’ють за найменші «зальоти». Більш того, як повідомляють джерела, нерідко над своїми товаришами по службі знущаються свої ж, такі ж солдати. Командування це нібито заохочує і навіть змушує. З дисципліною почався серйозний перебір. Бойцов залякують, не дозволяють спілкуватися зі ЗМІ та скаржитися – інакше «будуть наслідки».
Галина Дмитрівна допускає, що її син, який прослужив в міліції 10 років, не був здатний на те, щоб знущатися над своїми соратниками. Можливо, був конфлікт з командуванням, якісь розбірки, і його просто «покарали» за непоступливість і принциповість.
Відзначимо, ще один дивний факт – у відкритих джерелах інформації про смерть Олександра взагалі немає ніякої. При цьому з початку АТО в Міноборони і прокуратурі завжди публічно звітували про кожний факт смерті солдата: будь-то в зоні бойових дій поблизу лінії розмежування, будь-то на підконтрольній Україні мирній території. У цьому ж випадку, інформація закрита. Що не може не навивати на недвозначні висновки. Може комусь є що приховувати і існує страх публічного розголосу?
Журналісти взяли ситуацію на контроль. Позицію ВСУ, командування бригади та інші подробиці інциденту – в наступних публікаціях…
За матеріалами: “Нова Влада“
