Введення мита на експорт металобрухту в 30 євро не вирішить проблему дефіциту сировини для металургів, – заявив президент Асоціації «Втормет» Василь Гуреєв. Як уже повідомлялося раніше, зараз в парламенті розглядається вето Президента України Петра Порошенка на законопроект №№3868 яким вводиться експортне мито на брухт 35 євро терміном на 3 роки. Глава держави не підписав законопроект, запропонувавши парламенту знизити мито до 30 євро і скоротити терміни його запровадження до 1 року.
«Введення мита призведе до того, що в Туреччині, куди в основом експортується український лом, просто піднімуться закупівельні ціни, і експорт українського металобрухту продовжиться. Після цього металургам доведеться лобіювати нове підвищення мита вже наприклад до 50 євро», – сказав він.
У той же час заступник голови Асоціації «Укрметалургпром» Віктор Бєлокуров повідомив, що введення мита є світовою практикою. У країнах, які є найбільшими експортерами металобрухту (Китай, Індія, Росія, Пакистан, Іран, Аргентина, В’єтнам), діють мита на експорт брухту в розмірі від 20 до 40%. «30 євро у випадку з Україною буде дорівнювати приблизно в 12-13%», – зазначив він.
У свою чергу гендиректор ПрАТ «Керамет» Володимир Бублей підкреслив, що при формуванні розрахункового споживання металобрухту в Україні нерідко включаються потреби непрацюючих в даний момент підприємств, не враховуються сезонні коливання, відсутність ринку збуту і оборотних коштів.
У той же час він зазначив, що країни, які є найбільшими виробниками сталі одночасно виступають великими експортерами металобрухту. За його словами, статистика говорить про те, що в 2015 році США експортували 13,2 млн тонн металобрухту, Японія – 8 млн тонн, Німеччина – 8 млн тонн, Великобританія – 6,8 млн тон, Росія – 6,2 млн тонн.
Одночасно ломозаготовітелі і металурги виступили за те, щоб конфлікт, пов’язаний із забороною експорту металобрухту, вирішувався силами галузевих асоціацій під егідою Мінекономрозвитку і уряду.
«Мінекономрозвитку повинно і може врегулювати цю конфліктну ситуацію. У нас є позитивний досвід, коли в минулому «Укрзалізниця» в односторонньому порядку підвищила тарифи на залізничні перевезення. Тоді постраждали багато галузей економіки. Однак уряд звернув на це увагу, і під егідою Кабміну був прийнятий двосторонній меморандум, який обмежував підвищення тарифів. Щось подібне можна зробити і зараз», – сказав Гуреєв.
Ініціативу щодо підписання меморандуму підтримав заступник голови «Укрметалургпром» Віктор Бєлокуров.
