Війна, яка триває в Україні, майже не відчувається в Москві. Від її впливу найбільше потерпають найбідніші регіони країни-агресора. Від того, скільки часу Путіну вдаватиметься приховувати кількість жертв, яких зазнає російська армія, залежатиме і доля диктатора, і доля його країни. Про це повідомляє 24 канал, інформує портал PromPolitInform.
Видання The New York Times пише, що Володимир Путін хоче втягнути росіян у «цивілізаційний конфлікт із Заходом», набагато масштабніший за війну в Україні та ставить риторичне запитання: «чи підуть вони за ним».
Автор статті провів місяць у Росії, «країні майже такій великій, як США та Канада разом узяті», у пошуках підказок, які могли б пояснити її націоналістичний рух до невиправданої війни та визначити настрої після понад 17 місяців її тривалості. «СВО», яке планувалось на три дні, стало затяжним кошмаром, але у Москві, як зазначає автор, здається, західні санкції мали незначний ефект.
Путін завдяки війні намагається втримати владу
Зазначається, що Путін відкрив Росію, щоб закрити її перед Заходом; він дещо модернізував її, залишивши нитку минулого нерозірваною. Також автор пригадує нещодавню спробу заколоту Пригожина, зазначаючи, що це змусило диктатора, «якщо і не моргнути, то здригнутися».
«Після 23 років правління Росією Путін все ще міцно тримає владу, оскільки бойові дії на Півдні та Сході України посилюються. Путін завжди використовував війну – у Чечні, Грузії та Україні – щоб об’єднати росіян у банальних міфах про націоналізм і підштовхнути їх до висновків, що його все більш репресивне правління є настільки важливим, що має бути вічним», – наголошується у статті.
Пелена жаху в повітрі: чому йдуть воювати російські новобранці
Війна має бути невидимою, «вигнаною в такі місця, як Улан-Уде, біля озера Байкал, неподалік від монгольського кордону». Російським новобранцям виплачують близько 2500 доларів на місяць, що є величезною сумою для регіону, де звичною є місячна зарплата в 500 доларів.
Але всі ті гроші, якими пан Путін посипає найвіддаленішу Росію, лише посилюють війну. Це викарбувано на переляканих обличчях молодих новобранців, які шикуються в аеропорту на рейси до Москви, а звідти наземним транспортом до Ростова-на-Дону та в Україну. А потім у свіжому ґрунті цвинтарів ховають молодих чоловіків. Пелена жаху в повітрі.
«Рідко в Москві чи деінде в Росії можна побачити образ пана Путіна, крім як на телебаченні. Він керує з тіні, на відміну від Сталіна, портрет якого був всюди. Немає культу лідера того типу, який люблять фашистські системи», – зазначає автор.
У статті наводять цікаве визначення – «путінізм» і характеризують його, як постмодерну компіляцію протиріч. «Він поєднує в собі похмуру радянську ностальгію з мафіозним капіталізмом, відданість Православній Церкві розбитих сімей, люті напади на «однополярний» американський світ із відродженою російською імперіалістичною агресією — усе це об’єднує безжальне придушення дисидентських голосів і застосування насильства, коли необхідно».
Якщо під час холодної війни Захід зображувався як кошмарний дім нещадного капіталізму, то зараз, як його бачить Росія, він є домом змін статі, розгулу дрег-квін, варварських гендерних дебатів і захоплення ЛГБТК.
В Росії ж продовжують виходити на паради присвячені «Дню перемоги». Зазначають, що ймовірно, у Кремлі боялись, що цього року на марш хтось вийде із портретом убитого сина на війні в Україні, а тому, там продовжують насаджувати цінності СРСР.
Росія повільно вмиратиме
Автор зазначає, що його джерела стверджують, що Путін ще має ресурси на ведення війни.
«Найімовірніше – режим залишиться на місці, а Росія буде повільно вмирати. Вона буде відставати від інших країн, і щоб зробити цей режим стабільним, рівень репресій підвищиться».
Війна переросла у «цивілізаційний конфлікт, який передається з покоління в покоління». Путін перетворює загарбницьку війну в Україні на оборонну війну проти морального розкладу Заходу. Росія повертається у своєму круговороті.
