Міністерство цифрової трансформації 7 жовтня презентувало дорожню карту регулювання штучного інтелекту в Україні, яку розробили разом з профільним комітетом експертів. Як зазначив голова Мінцифри Михайло Федоров, “штучний інтелект — невідворотний тренд, тому Україні потрібні чіткі правила, щоб розвивати бізнес та захистити права людини у взаємодії зі ШІ”, інформує портал PromPolitInform.
Мінцифри наводить основні факти про дорожню карту регулювання ШІ в Україні:
- Bottom Up. Україна обрала підхід “від низу до гори” у регулюванні ШІ, який цікавий тим, що спочатку зосереджується на практичних інструментах для бізнесу – від добровільних кодексів поведінки до так званої “Білої книги”. На відміну від деяких країн, які починають “згори”, вводячи суворе регулювання відразу, Україна робить ставку на гнучкість і адаптаційність. Це все – для того, щоб не вбити інноваційних дух і стимулювати розвиток стартапів, але й зробити наші компанії конкурентними на ринку Європи та етичними для громадян.
- Регуляторна пісочниця. Подібно до кількох передових країн у сфері технологій, таких як Сінгапур, Іспанія та Велика Британія, Україна планує ввести так званий sandbox. По суті, йдеться про експериментальне середовище, яке дозволить стартапам тестувати новаторські ШІ-продукти в безпечних умовах перед тим, як вони вийдуть на ринок.
- Європейський стандарт. Євроінтеграція передбачає, що українське законодавство має відповідати законодавству ЄС. Тож після прийняття АІ Act в Європі (поки точні строки невідомі) планується адаптувати під нього регулювання ШІ і в нашій державі. Це допоможе зробити українські технологічні компанії більш привабливими для інвестицій та співпраці з міжнародними партнерами. З цікавого: у самому АІ Act застосовується так званий risk-based approach – тобто, технології розподіляють за рівнем ризиків. До неприйнятних і заборонених належить, зокрема, використання ШІ для соціального ранжування чи системи біометричної ідентифікації, що працюють у реальному часі. Звісно, важливий акцент робиться на відсутності дискримінації за гендером, расою чи іншими ознаками. Штрафи за деякі порушення сягають до 30 млн євро.
- Без “диктатури”. На відміну від деяких країн, де регулювання сприймається як “необхідне зло”, український підхід стимулює культуру саморегулювання. Це значить, що бізнес буде активно залучений у процес прийняття рішень та розробки етичних стандартів.
- Запит на “дороговказ”. Минулого тижня на IT Arena віцепрезидентка досліджень ШІ в Gartner Світлана Сікулар заявила, що штучний інтелект — це перша галузь в історії, де сама індустрія просить лідерів створити правила. Технологія так швидко розвивається, що бізнес потребує чіткого “плану дій”, щоб йти в ногу з часом. Тож дорожня карта – це крок на цьому шляху.
Згідно з інформацією від Ukrainian Tech Ecosystem Overview, в Україні наразі зареєстровані 63 продуктових компанії в сфері штучного інтелекту. “Але це далеко не вичерпний перелік, адже багато застосунків використовують технології на перетині з ШІ. Тож, бум у цьому напрямі буде тільки зростати. І Україна має всі шанси посперечатись за передові позиції у Європі в цій галузі”, – стверджують у Мінцифри.
Фото – з відкритих джерел
