На п’ятий рік повномасштабної війни проти України Росія втратила понад 12 тисяч танків загальна вартість, яких становить орієнтовно 30 млрд доларів США
Сьогодні 24 червня 2026 року минає 4 роки і 4 місяці від початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. За цей час світ побачив багато рекордів. Але один із них росія встановила сама для себе – рекорд зі швидкості утилізації власної бронетехніки.
Щодня Генеральний штаб Збройних Сил України публікує цифри втрат російської армії. Для когось це просто статистика. Для когось – чергові рядки ранкового зведення. Але за кожною цифрою стоять мільйони доларів, які вже ніколи не повернуться до російського бюджету.
Станом на 24 червня 2026 року за даними Генштабу ЗСУ знищено 12 тисяч 56 танків армії рф. Це не лише військові втрати. За оцінками експертів вартість знищених танків рф становить понад 30 мільярдів доларів США (враховуючи старі Т-72 та нові Т-90, середній розрахунок $2.5 млн за танк). Це колосальний фінансовий удар по державі, яка вирішила будувати імперію замість того, щоб будувати дороги, школи та лікарні.
Кожен підбитий Т-72, Т-80 чи Т-90 – це від двох до п’яти мільйонів доларів. Кожен згорілий танк – це нова школа, яка не з’явиться в російській провінції. Це лікарня, яку не побудують у Сибіру. Це водогін, який не прокладуть у забутому райцентрі. Це міст, який так і залишиться на кресленнях місцевих чиновників.
Поки російська пропаганда розповідає про «велич держави», сама держава змушена знімати зі складів техніку, яка пам’ятає ще Радянський Союз.
Свого часу російське керівництво вихвалялося найбільшим танковим парком у світі. Сьогодні ж ці танки масово догорають на українській землі або стоять у чергах на ремонтних заводах. І це, мабуть, найточніший показник ефективності українського спротиву. Бо війна – це не лише про території. Війна – це ще й про економіку. Про ресурси. Про здатність держави витримувати навантаження роками.
Кремль продовжує витрачати мільярди на виробництво нових танків, ремонт старих машин, виплату компенсацій родинам загиблих та забезпечення окупаційної армії. Натомість українські воїни щодня скорочують цей ресурс.
Фактично Сили оборони України здійснюють найбільшу утилізацію російського військового потенціалу в сучасній історії. І найголовніше – ці втрати неможливо швидко відновити. Танк можна зібрати. Можна відремонтувати. Можна навіть зняти зі складу стару машину і відправити її на фронт. Але неможливо повернути час, ресурси та гроші, які вже були спалені у війні. Особливо тоді, коли війна ведеться не заради захисту власної країни, а заради чужої землі та імперських амбіцій.
Саме тому щоденні зведення Генерального штабу – це не лише статистика бойових втрат противника. Це ще й фінансовий звіт про те, як Росія власноруч знищує власне майбутнє. І поки російська «глубінка» чекає на нові дороги, сучасні лікарні та нормальні умови життя, кремль продовжує відправляти на українську землю чергові танки. Щоб уже завтра вони поповнили статистику Генштабу ЗСУ. І стали ще одним нагадуванням про ціну імперських фантазій.
Автор: Іван Арєфʼєв
Колаж: Андрій Атлантов
Фото з відкритих джерел
