Не кожен хайпожер, який відкрив карту місцевості вже став військовим аналітиком
Поки рашисти запускають ракети по нашим містам, деякі українські експерти-хайпожери допомагають їм запускати паніку, забуваючи, що їхні фантазії про «майбутні цілі» працюють на російський терор.
Про це пише Іван Ареф’єв спеціально для порталу Промполітінформ.
Сьогодні інформаційний простір дуже нагадує базар прогнозів: один уже «точно знає», по якому мосту вдарять, другий призначив мішенню енергетику, третій поховав водопостачання, а четвертий намалював маршрут російської ракети, не встаючи з дивана.
Скажу прямо: людина, яка справді володіє інформацією про підготовку удару, не розганяє її в соцмережах заради лайків. А той, хто щодня вгадує нову ціль, – не розвідник і не пророк. Це звичайний торговець страхом.
Росіяни мають карти, супутники, агентуру, дрони-розвідники та власний перелік об’єктів. Але вони уважно вивчають і нашу реакцію. Читають коментарі, рахують панічні дописи, дивляться, яка тема змусила людей масово нервувати. Так визначають не лише військову або економічну цінність об’єкта, а й психологічну ціну можливого удару.
Саме цього зараз добивається ворог – не просто зруйнувати будівлю, а поселити тривогу в кожній голові.
Повідомлення про розвідувальну активність російських БпЛА на заході України та запуски реактивних дронів протягом дня потрібно сприймати серйозно. Але серйозність – це не істерика.
Почули тривогу – реагуйте. Побачили невідомий дрон – повідомте відповідні служби, а не ведіть пряму трансляцію. Не публікуйте роботу ППО, місця влучань і переміщення військових. І не допомагайте кремлівським терористам вимірювати рівень нашого страху.
Повітряну тривогу оголошують системи оповіщення. Паніку оголошують експерти-хайпожери. Не плутайте ці два сигнали.
Ворог може запустити ракету. Але кнопку «поширити паніку» натискаємо вже ми самі.
Не натискайте її.
Автор: Іван Арєфʼєв
Колаж: Андрій Атлантов
Ілюстративне фото: Al Jazeera English / CC BY-SA 2.0
Читайте також: Український КАБ «Вирівнювач» випрямить криву географію «русского міра»
