Володимир Зеленський днями заявив про гострий дефіцит бюджетних коштів для оборони. Глава держвави прямо сказав, що забезпечення потреб сектору оборони стало найскладнішим викликом для влади. Звісно, що зростання інтенсивності війни потребує додаткових ресурсів. А отже постає питання: звідки взяти кошти на сучасне технічне озброєння Сил оборони, гідне і своєчасне грошове забезпечення українських захисників? Здається, вихід можна знайти. Гроші для поповнення бюджету, пане президенте, є. Просто потрібно трохи урізати фінансові апетити своїх «друзів»!
Війна завжди є кровожерливою. Вона руйнує і спустошує. Вона виснажує і змушує нас виявляти неймовірну мужність і витримку, шукати можливості, щоб дати гідну відсіч знахабнілому і підступному ворогові. Довести йому на полі бою, що наша жага до свободи і волі, наші національні цінності, бойове мистецтво і наша технологічна перевага є сильнішими за російські імперські амбіції й вузколобість, настирливе намагання догодити інтересам правлячої кремлівської верхівки. Особливо це важливо саме сьогодні, коли ми відзначаємо День Незалежності України. Відстоюємо досягнуті за 35 років здобутки.
Треба визнати, що зараз ми переживаємо нелегкі часи. Україна тримає політичні й економічні виклики. Залишається напруженою ситуація на російсько-українському фронті. І отримати суттєву перевагу у протиборстві з ворогом досить складно.
Ми відчуваємо, що зростання інтенсивності війни потребує додаткових ресурсів. Наразі ці ресурси в бюджеті відсутні. На критичній нестачі фінансування, як повідомляв портал PromPolitInform, Президент України Володимир Зеленський наголосив нещодавно, представляючи нового міністра оборони.
За словами глави держави, ворог постійно розширює арсенал інструментів, що змушує Україну активізувати власну протидію та збільшувати видатки, які наразі перевищують заплановані обсяги.
Чому виникло таке фінансове напруження? Однією з причин прем’єр-міністр України Сергій Корецький назвав те, що партнери надали лише чверть від обіцяної фінансової допомоги. Нагальна ж потреба виникла в додатковому фінансуванні операцій з використанням безпілотників, які продемонстрували високу ефективність вражати цілі московитів на тактичній та стратегічній глибинах. Зазначалось, що такі витрати не були закладені в кошторис. А це змусило урядовців перерозподіляти кошти, призначені на грошове забезпечення військовослужбовців.
Додаткове фінансове навантаження виникло через необхідність розробки засобів боротьби з новими типами озброєння рф. Зокрема, йдеться про реагування на удари реактивними дронами, проти яких існуючі системи перехоплення виявилися малоефективними. А ще є потреба у розробці і виготовленні нових наземних робототехнічних комплексів, балістики, далекобійних засобів ураження ворога.
Отже перед президентом і урядовцями постає питання: де ж взяти такі необхідні на оборону гроші. Завдання, звичайно, не просте. Але його можна розв’язати. Як? На це наштовхнула тема, яку піднято в одному з матеріалів, розміщеного на Главком.
Не можуть не вражати фінансові результати роботи колишнього очільника ДП «Ліси України» Юрія Болоховця. Зокрема, у червні 2026 року йому нарахували 9,2 млн грн, де 7,68 млн грн склала премія за результатами роботи, а 651 тис. грн — компенсація за невикористану відпустку. А нинішньому виконувачу обов’язків генерального директора цього ж держпідприємства Ігорю Зубовичу у липні нарахували 732,5 тис. грн заробітної плати.
Портал PromPolitInform також повідомляв про це.
І таких прикладів, як у держпідприємстві «Ліси України», можна навести чимало. У країні багато кому з керівного складу держпідприємств і установ, компаній, акціонерних товариств і наглядових рад виплачують баснословні гроші за виконання посадових обовязків, а також багатотисячні премії за результатами роботи. І, як ми бачимо, фінансова оцінка їх діяльності обраховується десятками мільйонів гривень.
Чи такі величезні особисті прибутки деяких осіб не можуть бути певним джерелом для забезпечення оборонних потреб? Але задля цього пану президенту й відповідним міністрам треба уважно придивитись до ефективності роботи цих керівників та їх внеску в оборонний потенціал держави і підвищення стійкості економіки, відновлення постраждалих від російської агресії регіонів. А головне завдання – зменшити фінансові апетити тих, хто обіймає керівні посади. Адже не гоже набивати власні гаманці в ситуації, коли більшись українців бідує, потерпає від щоденних атак, ледь-ледь зводить, як кажуть, кінці з кінцями. Не по-людські це.
Не можу не сказати і про «партріотичність» заможних керівників, тих, хто таким чином у тилу наживається в той час, коли держава знаходиться у воєнному стані і потребує підтримки. І тут пригадую відомі гасла «Все для фронту! Все для перемоги!», які звучали понад вісімдесят років тому. Тоді справою честі було вкласти накопичені кошти у побудову іменних танків, літаків і кораблів. Віддавали останнє.
Без цього нам важко буде розраховувати на таку бажану перемогу.
Олександр Бондаренко
