Митниця у серпні перерахувала до бюджету 75,1 мільярда гривень на тлі мільярдних втрат у закупівлях
Сучасна українська економіка функціонує в режимі парадоксального контрасту. З одного боку, вітчизняні платники податків та бізнес демонструють високу дисципліну, забезпечуючи стабільне зростання надходжень до державної скарбниці навіть за умов руйнування інфраструктури. З іншого боку, всередині оборонного сектору ефективність використання цих важко зароблених коштів викликає серйозні запитання у державних аудиторів.
Аналіз фінансових потоків свідчить, що кожна гривня, мобілізована зусиллями фіскальних органів, стикається із ризиком неефективного перерозподілу. Державна митна служба України звітує про рекордні показники наповнення бюджету, водночас секретні урядові аудити вказують на колосальні втрати в оборонних закупівлях, які фактично нівелюють зусилля цивільного сектору економіки.
Митні рекорди попри логістичний тиск
У звіті Державної митної служби України зазначено, що за підсумками серпня 2026 року відомство перерахувало до державного бюджету 75,1 мільярда гривень. Цей показник демонструє позитивну динаміку порівняно з аналогічним періодом минулого року. Порівняно з серпнем 2025 року обсяг надходжень зріс на 13,3 мільярда гривень, що становить збільшення на 21,4%.
Примітно, що таке зростання відбулося на тлі помітного зниження фізичних та вартісних показників торгівлі. За даними митників, обсяги оподаткованого імпорту скоротилися на 22%. Крім того, у звіті відомства зафіксовано надання суттєвих пільг суб’єктам господарювання під час митного оформлення товарів. Сума цих пільг склала 33,1 мільярда гривень, або 44,1% від загального обсягу залучених за місяць коштів.
Такі результати митної служби виглядають особливо вагомими з огляду на деструктивні зовнішні чинники. У звіті ДМСУ прямо вказується на руйнівний вплив російських ударів по портовій інфраструктурі, що призвело до зупинки морської логістики, а також на знищення виробничих потужностей та готової продукції вітчизняних підприємств.
Мільярдні втрати оборонного сектору
Поки цивільна економіка наповнює казну, оборонний бюджет зазнає відчутних втрат на етапі розподілу. Згідно з результатами секретних урядових аудитів за 2024 та 2025 роки, про які повідомило видання New York Times, протягом 2024 року Україна зазнала збитків на суму близько 1,2 мільярда доларів через неефективне управління та шахрайство під час закупівель озброєння.
Аналітики урядових звітів звертають увагу на дивну лояльність Агентства з оборонних закупівель до проблемних постачальників. Зокрема, у документах зазначається, що сім із десяти найбільших оборонних виробників отримували державні замовлення, маючи відкриті кримінальні провадження. Загалом урядові аудитори нарахували 18 компаній, які укладали контракти без відповідних ліцензій або після випадків зриву попередніх поставок.
Яскравим прикладом такої практики стала співпраця з Павлоградським хімічним заводом. Як свідчать матеріали аудиту, підприємство постачало Збройним силам браковані снаряди. Попри те, що директора заводу Леоніда Шимана заарештували за підозрою в корупції, держава уклала з цією ж структурою новий контракт на суму 280 мільйонів доларів у період, коли керівник перебував під заставою.
Посередники та втрачена вигода
Окрім прямих контрактів із проблемними виконавцями, державний бюджет втрачає ресурси через незрозуміле ігнорування вигідніших ринкових пропозицій. Аудитори виявили схеми із залученням іноземних посередників, які суттєво здорожували кінцеву вартість продукції військового призначення.
Під час закупівлі ракетної артилерії державні структури надали перевагу чеській компанії Czechoslovak Group. Водночас у звіті зазначається, що турецький завод Arca Defense пропонував аналогічне озброєння за значно нижчою ціною. У результаті цієї операції посередницька націнка склала близько 130 мільйонів доларів. Жодних документів, які б обґрунтували фінансову доцільність такої переплати замість укладання прямої угоди, аудиторам знайти не вдалося.
Інший епізод стосувався спроби закупівлі радянських ракет через сербського посередника. Цей контракт із державним підприємством «Спецтехноекспорт» згодом було скасовано після втручання міністра оборони Рустема Умєрова, який зажадав проведення прямих переговорів з американським постачальником Regulus. Нині державні органи намагаються стягнути штрафні санкції зі «Спецтехноекспорту», проте системна проблема відсутності реальної відповідальності за зрив угод та завищення цін продовжує тиснути на оборонний бюджет, який з такими зусиллями наповнюють українські митники.
Ілюстративне фото: Joshbaumgartner / CC BY-SA 4.0
Читайте також:
