Середній борг великої компанії в 470 разів перевищує загальнодержавний показник, тоді як штрафи за картелі становлять копійки
Станом на 1 липня 2026 року податковий борг великих платників податків в Україні склав 19,94 млрд гривень. Ця сума, оприлюднена УкрРудПром, становить лише 8% від усієї заборгованості бізнесу перед державою. Однак статистика криє в собі цікавий парадокс: чим більша компанія, тим менше вона платить частку від свого обороту, але тим більше тягне на собі вагу абсолютних цифр.
Мільярди для обраних
Середній розмір заборгованості одного великого платника у 470 разів вищий за середній по країні. Для порівняння, типовий український бізнес винен державі близько 1,2 млн грн. Це гроші, яких вистачає на кілька років комунальних послуг для середньої родини або на повну реконструкцію шкільної їдальні. Великий же бізнес накопичив борги, які можна перераховувати мільярдами.
У Східному міжрегіональному управлінні ДПС середній борг на одну юридичну особу досягає 561,2 млн грн. Західне управління фіксує трохи нижчий, але все ж колосальний показник — 478,8 млн грн на компанію. Тобто, одна така фірма винна державі стільки, скільки заробляє за кілька років ціла промислова дільниця малого підприємництва.
Імена залишаються таємницею
Хоча цифри гучні, імена найбільших корпоративних боржників залишаються закритими для громадськості. Причина проста: обмеження на оприлюднення частини відкритої інформації Державної податкової служби, запроваджені після початку повномасштабної війни. Громадяни бачать загальну суму, але не знають, хто саме накопичив цей борг. Чи то металургійні гіанти, чи то енергетичні монополії — дані засекречені.
Основна частина загальної заборгованості в державі, яка становить 263,32 млрд грн, припадає на значно ширшу групу малих та середніх підприємств. Вони платять менше окремо, але їх тисячі, тому в сумі вони формують основну масу боргів. Великі ж гравці, маючи доступ до ресурсів, демонструють найвищі показники середньої заборгованості на одну особу.
Штрафи за змову: грайливо дешево
Поки великий бізнес накопичує борги, Антимонопольний комітет України (АМКУ) активно ловить тих, хто домовляється про ціни. Тимчасова адміністративна колегія АМКУ ухвалила шість рішень щодо порушення конкурентного законодавства. Компанії отримали штрафи на загальну суму понад 133 млн гривень за змову під час публічних закупівель та аукціонів.
Змова виявлена там, де держава купує товари. Наприклад, ТОВ «РОМАНТС ЛОГІСТИК» та ТОВ «АЛБАТ» узгоджували дії під час закупівлі лічильників для «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО» у 2022 році. Очікувана вартість торгів була майже 29 млн грн, а штраф за змову склав 1,26 млн грн. Це менше ніж 5% від суми контракту.
Кабелі та спирт як предмет змови
Ще один епізод стосувався закупівлі кабельної продукції протягом 2021–2024 років. ТОВ «МЕГАНОМ УКРАЇНА» та ТОВ «КАБЕЛЬСВІТЛОТЕХ» брали участь у 11 торгах із загальною очікуваною вартістю понад 40,5 млн грн. За змову компанії отримали штрафи на суму 6,75 млн грн. Знову ж таки, сума штрафу виглядає як невелика надбавка до собівартості товару.
Антимонопольний комітет також розглядав справи щодо приватизації держмайна. ТОВ «Феліціті Торг» і ТОВ «Мишковицький спиртовий завод» змовилися на аукціоні продажу спиртового виробництва в Івано-Франківській області. Договір уклався на 27,6 млн грн, а штраф склав 4,2 млн грн. Аналогічно було з «Бучацьким мальтозним заводом»: договір на 42,4 млн грн, штраф 4,6 млн грн.
Земля та землевласники
Найменший масштаб змови, але не менш цинічний, стосується земельних торгів. Шепетівська міська рада проводила аукціон з продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення у 2023 році через систему Prozorro. Продавці СФГ «Мендрик Анатолій Олександрович» та ФГ «Нива рідного краю» домовилися про результати торгів. Їх також оштрафували, хоча конкретна сума штрафу в звіті АМКУ не деталізується так детально, як у випадках з великими корпораціями.
Парадокс ситуації полягає в контрасті масштабів. Податковий борг великого бізнесу — це десятки мільярдів, які ховаються за військовими обмеженнями. Штрафи за антиконкурентну поведінку — це сотні мільйонів, які сприймаються як легка плата за можливість маніпулювати ринком. Малий бізнес платить борги, великий — накопичує їх, а всі разом грають у шахи з державним бюджетом, де ставки завжди різні.
Ілюстративне фото: الهام خزائی / CC BY-SA 4.0
Читайте також:
