Енергетичні культури в Україні: стратегічні ніші для агросектору

Додайте Prompolitinform до бажаних джерел

Так ви частіше бачитимете наші новини в Google і швидше знаходитимете важливі матеріали Prompolitinform.

Енергетика 15.10.2026 / автор:
Енергетичні культури в Україні: стратегічні ніші для агросектору

Для розвитку біоенергетики необхідно змінити Земельний кодекс та реєстри

Ухвалений закон про імплементацію норм ЄС у сфері відновлюваної енергетики відкриває для України можливості розвитку сектору енергетичних культур. Для ефективного використання цього потенціалу держава має розробити відповідні підзаконні акти та стандарти. Про це повідомляє Економічна правда з посиланням на Біоенергетичну асоціацію України, інформує портал ПромПолітІнформ.

Україна може змінити свою роль на глобальному ринку, перейшовши від експорту дешевої сировини до продажу енергоносіїв, вартість яких стабільно зростає. Однак для успішної імплементації європейських вимог до біопалива та біомаси, закріплених у законопроєкті № 14271, критично важливою є деталізація законодавства на рівні підзаконних актів.

Перспективи українського біоенергетичного сектору

Європейський досвід демонструє, що вирощування енергетичних культур на ріллі є менш вигідним порівняно з харчовою продукцією. Більшість площ у країнах ЄС, відведених під енергетичні потреби, досі займають однорічні харчові рослини, тоді як вирощування багаторічних видів на кшталт міскантусу, тополі чи верби залишається обмеженим через відсутність довгострокових контрактів та премій.

Для України експерти виділяють чотири ключові ніші: вирощування проміжних культур для біометану, використання сильно деградованих земель, створення захисних смуг із багаторічних насаджень та виробництво лігноцелюлози для промислового використання. Зокрема, використання проміжних культур може значно посилити потужності для виробництва біометану, ціль якого згідно з урядовою програмою становить 1 млрд м³ до 2030 року.

Використання деградованих та прифронтових земель

Масштаб деградованих ґрунтів в Україні значно перевищує європейські показники — їх налічується близько 10–12 млн га. Частина цих територій, включаючи землі, що постраждали внаслідок бойових дій або втрати зрошення, можуть стати майданчиком для енергетичних плантацій за умови належного законодавчого врегулювання та створення відповідного державного реєстру.

Створення «енергетичних екосмуг» уздовж водойм та на схилах дозволить не лише виробляти біомасу, а й суттєво зменшити ерозію ґрунтів і рівень вимивання нітратів. Реалізація такої ініціативи на 0,4–1 млн га здатна забезпечити заміщення мільярдів кубометрів газу та скорочення обсягів викидів CO₂.

Виробництво біовугілля та промислова сировина

Найбільш інноваційний сегмент — це переробка лігноцелюлози на біовугілля, де вартість продукції значно вища за звичайне паливо. Розвиток цього напрямку потребує розробки державних стандартів (ДСТУ) та включення біовугілля до переліку добрив, що дозволить українським виробникам інтегруватися в європейські екологічні ланцюги.

Для досягнення успіху у вказаних напрямках необхідні системні зміни: адаптація Земельного та Водного кодексів, впровадження стандартів вуглецевого землеробства та запуск пілотних кластерів. «Спільне в цих нішах те, що тонна біомаси продається не як паливо, а як носій вуглецю, екосистемної послуги чи матеріалу», — зазначається в аналітиці.

Фото: UABIO

Читайте також: Названо ТОП-5 агрокомпаній за потужністю біогазових установок