В Україні в 2015 році практично всі великі держпідприємства виявилися прибутковими. Про це йдеться в публікації видання «Деловая столица».
Як нагадує автор матеріалу, роком раніше збиток великих українських держпідприємств, які складали левову частку промисловості країни, становив понад 100 мільярдів гривень. Причому 80 відсотків збитку прийшлося на НАК «Нафтогаз України»
У минулій році НАК за 9 місяців отримала чистий прибуток в розмірі понад 200 мільйонів гривень. Хоча за результатами року збитки прогнозувалися за фінпланом на рівні всього 11 мільярдів гривень. Однак, враховуючи рекордно теплий початок зими, є ймовірність, що компанії вдасться збалансуватися в районі «нуля».
Як зазначається у статті, не відстали від «Нафтогазу» й інші промислові державні гіганти. Зокрема, НАЕК «Енергоатом» за дев’ять місяців 2014-го отримав 3,8 мільярда гривень збитків, а в 2015-му за той же період заробив 1,3 мільярда гривень прибутку. «Укрзалізниця» скоротила за цей період збитки з 8,1 мільярда гривень до 47 млн, аеропорту «Бориспіль» – з 44 мільйонів збитків вдалося отримати прибуток 467 млн гривень, ОПЗ отримав 200 мільйонів гривень прибутку (замість 240 мільйонів гривень збитків).
Автор підкреслює, що багато інших великі держпідприємства теж нарощували прибуток, як правило, кратно. При цьому тільки дві з найбільших держкомпаній – ДЗКПУ і «Центренерго» – отримали збитки.
У випадку з «Центренерго» це було пов’язано з загальними проблемами теплової генерації, а в іншому – розплатою за велике боргове навантаження, а також вивід з компанії мільярдів гривень в 2012-2014 роках.
«На той факт, що підприємства показали прибутки, вплинула комбінація багатьох факторів. Приміром, кудись прийшли нові менеджери, пройшло оновлення і підвищення ефективності енергоринку продуманими, структурними методами. Разом з тим одним лише підвищенням ефективності ринку піти від 100 млрд гривень неможливо. Потрібні структурні зміни», – пояснив позитивну динаміку в держсекторі перший замглави Мінекономрозвитку Руслан Корж.
Видання нагадує, що реформування державного сектора в економіці є одним з головних побажань Міжнародного валютного фонду (МВФ), зафіксоване в 1-му меморандумі з українською стороною. За великим рахунком Фонд хотів бачити відповіді на два питання. Перший – перелік найбільших 50 держпідприємств і їх звітність (прибутки/збитки, доходи, дивіденди, субсидії з бюджету та інші). Друге – оцінку фіскальних ризиків цих підприємств, введення на них системи звітності та моніторингу, визначення ТОП-30 підприємств з фіскальними ризиками. З деяким запізненням по термінах, але ця задача все-таки була виконана. Робиться це все не просто так. Обрана сотня великих підприємств зобов’язана щорічно проходити фінансовий аудиь. До цього кожне з держпідприємств країни існувало «саме по собі».
Наприкінці минулого року Кабінет міністрів пішов на безпрецедентний крок: було прийнято постанову №859, яка має стати революційною у промгоссекторі. «Тепер держава може залучати до управління держпідприємствами керівників вищого класу з приватного сектора на ринкових умовах», – пояснив прийняття документу міністр економрозвитку Айварас Абромавічус.
У постанові уряд дозволив призначати керівникам держпідприємств ринкові зарплати. Відповідно до умов нової системи, оклад керівника становитиме 25% від річної винагороди, а премія (річна + квартальна) – інші 75%. Нагадаємо, раніше керівник держпідприємства отримував до чотирьох-десяти мінімальних посадових окладів співробітника головною професії підприємства. «Тепер різниця як мінімум в 10-20 разів більше. А враховуючи, що керівник сьогодні отримує 10-15 тисяч гривень, то це значне зростання», – зазначив Корж.
Крім усього іншого українські підприємства поступово починають переорієнтуються з російського на інші ринки збуту. Зокрема, держпідприємство «Антонов» згорнуло проекти з Росією в галузі літакобудування та торік відзначилося найбільшим у власній історії контрактом «не з росіянами» – у грудні компанія підписала меморандум з Taqnia Aeronautics (Саудівська Аравія) про постачання 30 середньомагістральних транспортних літаків Ан-178 для ВПС Королівства.
Ще раніше повідомлялося, що ОАЕ хочуть не просто купувати, а й виробляти нові літаки сімейства Ан. Технологіями їх забезпечать фахівці з ФРН, будівництво буде контролювати українська сторона, а будувати – місцеві. Згідно законам Саудівської Аравії, в такій схемі їх працівників має бути не менше 70 відсотків.
