Представники хімпрому і агросектора домовилися продовжити діалог по цінам на міндобрива

Як пояснив президент УАК, народний депутат України Леонід Козаченко, сьогодні українських селян всерйоз схвилюваj питання цінової ситуації на вітчизняному ринку міндобрив, в той час як на умовах FOB та частина азотних добрив, яка йде на експорт, коштує дешевше. Це відбувається на тлі спроб ввести нові обмеження на імпортні поставки карбаміду і карбамідно-аміачної суміші (КАС) з РФ. Тому для публічного обговорення та пошуку компромісу з підготовки меморандуму були запрошені хіміки, аграрії, представники АМКУ, МінАПК та ін. «Я думаю, ми знайдемо порозуміння і приймемо виважене рішення, яке всім нам допоможе вирішити цю проблему», – зазначив пан Козаченко.

За словами глави Союзу хіміків України Олексія Голубова, хімічна галузь країни опинилася в непростому положенні, і «питання стоїть: а чи буде виробництво мінеральних добрив у нас в Україні або ми його знищимо?» «Газ ми купуємо по $275. У наших колег-росіян (російських компаній хімпрому. – Ред.) – $80, фосфор у нас в 2,5 рази дорожче, калій – більш, ніж в два рази, і, звичайно ж, конкурувати в таких умовах дуже і дуже складно», – поскаржився він.

Як варіант формули для внутрішніх цін на азотні добрива, на яку хіміки могли б піти, підписавши з українськими аграріями меморандум, озвучив присутній на зустрічі директор по комплаенс Group DF Ігор Гольченко. За основу він запропонував при розрахунках виходити з витрат українських компаній хімпрому на виробництво добрив і коливань ринкової вартості газу. «При ціні газу в $250 вартість блакитного палива при виробництві селітри становитиме $170 за тонну. Це без урахування рентабельності, електроенергії, просто газ… », – уточнив він.

Тобто, за розрахунками хіміків, при вартості газу в $250-260, ринкова ціна, наприклад, на селітру на внутрішньому ринку повинна складати приблизно $225-230 за тонну.

«Хіміки і аграрії насправді – в одному човні. Ми зацікавлені в тому, щоб агросектор отримував високий дохід. З іншого боку, ми розуміємо: добрива, які виробляються в Україні, є неконкурентоспроможними з російськими по тій простій причині, що у нас різні ціни на газ. Газ – основна сировина для виробництва азотних добрив. Відповідно, маючи на ринку дешевого виробника з РФ, ми даємо йому можливість технічно переозброїтись, а ми в цій ситуації (хіміки) виживаємо», – підкреслив топ-менеджер Group DF.

Однак з таким підходом щодо формули цін радикально не погодився заступник голови Всеукраїнської аграрної раді (ВАР) Михайло Соколов. На його думку, в такому випадку все одно вартість і розрахунки будуть не зовсім прозорими і зрозумілими, а суму витрат виробники, наприклад, в структурі цін на свою продукцію можуть збільшувати не тільки по газу, але і, крім рентабельності, «накручувати» вартість по доставці, зберіганні продукції, оплаті праці працівників хімпідприємств та інше.

В якості альтернативи Соколов запропонував проаналізувати ціни на світових ринках на міндобрива, і вже потім на їх підставі виходити на якусь формулу в меморандумі за вартістю добрив для українського ринку, яка влаштовувала б усі сторони. Так, заступник голови ВАР в якості альтернативи запропонував глибоко проаналізувати ціни на FOB Балтика, арабських країн Перської затоки, Північної Африки і країн ЄС і вийти на зрозумілу для всіх прозору формулу для українського ринку.

«Ми (аграрії. – Ред.) концептуально вважаємо неправильним розрахунок ціни від витрат. Так, можливо, ви (хімпром. – Ред.) працюєте в збиток. Але у нас теж є витрати. Давайте ви встановите ціну від витрат, і ми теж встановимо ціну від витрат – на цукор, молоко, м’ясо, ще й з урахуванням рентабельності. Тоді всі повинні працювати в рівних умовах. Але виходить так, що ви встановлюєте ціни від ваших витрат, а ми – ні. Так не можна», – сказав він, підкресливши, що «ми не зможемо погодитися з тим, щоб було встановлено, що ціна на внутрішньому ринку, тому що у вас такі витрати, була вище, ніж ціна, за якою ми могли б завезти з інших країн».

Крім того, за його словами, немає ніяких гарантій, що після підписання документа і узгодження формули за ринковою ціною на добрива для українських споживачів завтра влада не почне антидемпінгові розслідування проти нових імпортерів-постачальників або інших країн «для захисту українських виробників і ринку». Також заступник голови ВАР вказав на те, що за умови пошуку оптимальної ринкової формули і в разі введення нових мит на карбамід та КАС з РФ необхідно буде налагодити поставки з інших країн, а на це потрібен час. На його думку, з урахуванням переорієнтації логістики, специфіки закупівель та диверсифікації доставок українському ринку може знадобитися не один рік.

У свою чергу заступник директора департаменту – начальник відділу ринку споживчих товарів АМКУ Євген Мельниченко прояснив, що відомство не може давати загальну оцінку калькуляції ринкової або неринкової ціни, коментувати, справедлива вона чи ні і т.д. «Ми не хочемо на себе брати таку роль і не повинні цього робити. Фактично ринок повинен сам встановити такі критерії правил, за якими він буде функціонувати. І чим менше буде тут обмежень, тим більше шансів, що він буде розвиватися. Перевіряти формулу – не в наших повноваженнях. Ми не контролюємо ціни, а займаємося контролем вартості суб’єктів природних монополій – постачальників електроенергії, газу, води… Комітет тільки визначає монополіста на певному ринку, і тоді, якщо є підстави, то застосовуються заходи», – сказав він, закликавши представників бізнесу самим домовлятися, а не чекати від АМКУ дозволу на якусь ринкову формулу або її оцінку.

Крім того, він нагадав, що АМКУ зараз продовжує розгляд справи щодо зловживань на українському ринку міндобрив з боку вітчизняних виробників, «тому що ми бачили ознаки монополізму і вже зараз аналізуємо їх дії». «У рамках справи, якщо ми, наприклад, бачимо, що суб’єкт відноситься до монополії, ми аналізуємо його витратну частину, калькуляцію, і в рамках конкретної справи ми можемо дати таку оцінку. Вона не буде показником, щоб весь ринок орієнтувався на цього суб’єкта, який є відповідачем», – зазначив він, не уточнюючи при цьому, коли завершиться саме розслідування.

Під кінець непростого бурхливого обговорення положень меморандуму Леонід Козаченко запропонував учасникам дискусії спільно ще більш детально вивчити і проаналізувати ціни на світових ринках на мінеральні добрива і все-таки наступного тижня спробувати виробити оптимальну формулу для українського ринку, яка б влаштувала всіх, щоб вийти на кінцеву редакцію документа, яку б підписали і хіміки, і аграрії.

Г-н Гольченко погодився продовжити дискусію, але з умовою, що при аналізі світових цін не буде враховуватися ціна на добрива на FOB Чорне море, оскільки вона не підходить для внутрішнього українського ринку і «не є коректною».

Як відомо, в кінці вересня міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі продовжила строк проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту деяких азотних добрив з РФ до 27 грудня 2016 р.

Раніше агентство «ААА» оприлюднило результати дослідження ситуації на аграрному ринку. Згідно зі звітом, внутрішні ціни на азотні добрива в Україні вище експортних, за рахунок чого аграрії, наприклад, в 2015 р. переплатили постачальникам близько $187 млн. Українські аграрії звернулися до Кабміну з відкритим листом, в якому виступили проти обмеження імпорту азотних добрив шляхом введення імпортних мит, і закликали скасувати вже діючі (на аміачну селітру).

У 2014 р. за скаргою підприємств групи Ostchem (підконтрольний Group DF Дмитра Фірташа) були введені антидемпінгові мита на імпорт аміачної селітри з Росії, а зараз, з червня 2015 року, за новою жолобою Україна проводить антидемпінгове розслідування щодо імпорту карбаміду і КАС.

Як прокоментували раніше в Ostchem, не можна порівнювати внутрішні ціни з експортними на «FOB Чорне море», оскільки останні є індикатором цін російських виробників і збиткові для українських хімпідприємств.

У свою чергу в АМКУ повідомляли, що відомство продовжує антимонопольне розслідування на українському ринку добрив. Зараз комітет вивчає перекіс цін на аміачну селітру за скаргою Полтавського ГЗК і вже побачив ознаки монопольного становища двох хімпідприємств групи Ostchem на українському ринку карбаміду.

Фото: прес-служба УАК