«Тепер треба виконати взяті зобов’язання». Головні підсумки зустрічі Зеленського і Байдена

Президент України Володимир Зеленський провів переговори з главою Білого дому Джо Байденом. Як усе пройшло і що далі – розповідає LIGA.net, передає портал PrоmPolitInform.

1 вересня Зеленський вперше зустрівся з Байденом. Розмова президентів тривала понад дві години замість встановлених 45 хвилин. Підсумком стала спільна заява про масштабне стратегічне партнерство. Й обіцянка ввести санкції проти Північного потоку – 2, якщо Росія буде погрожувати Україні. Успіх України, переконані в США, має центральне значення для глобальної боротьби між демократією й автократією. І для цього потрібно ще багато глибинних реформ – це зобов’язання, які український президент взяв на себе.

У Києві візит Зеленського багато хто оцінює позитивно. Але попереду багато роботи, за результатами якої в США будуть судити, наскільки серйозно Зеленський ставиться до зобов’язань. Як пройшла перша особиста зустріч президентів, чому це важливо та що далі.

ЩО ТРАПИЛОСЯ. Зустріч проходила в розширеному форматі за участю делегацій, а також сам на сам. Підсумкової пресконференції президентів не було. Ймовірно, через небажання Байдена відповідати на питання про Афганістан, які йому зараз задають за будь-якої зручної можливості. Ще однією причиною може бути перевищення ліміту часу (понад дві години замість 45 хвилин).

Пізніше після зустрічі враженнями поділився президент Зеленський. Він позитивно оцінив зустріч. Під час переговорів, за його словами, особлива увага приділялася російській агресії – Україна запропонувала США приєднатися до процесу врегулювання на Донбасі, а Вашингтон добре відгукувався про Кримську платформу, заявивши про бажання підтримувати її. «Вітаю з вдалим проведенням Кримської платформи», – сказав Байден на початку зустрічі. Також обговорювався Північний потік-2 – Зеленський називає його «складним питанням», але каже, що від США були отримані гарантії введення санкцій проти газопроводу в разі виникнення загрози для України з боку Росії.

За словами Зеленського, Байден позитивно оцінив реформи в Україні, окремо зазначивши земельну і судову. З боку американського президента не звучало негативу.

«Не знаю, чи виникла «хімія». Але те, що замість години зустріч тривала дві, свідчить про зацікавленість сторін у діалозі й результаті. Зустріч була в нормальній, продуктивній, не в постійно сонячній атмосфері, а в чоловічій розмові», – сказав президент Володимир Зеленський.

Значну частину переговорів приділили членству України в НАТО. За словами Зеленського, Байден підтримує євроатлантичну інтеграцію України, але конкретних термінів приєднання до Альянсу не прозвучало: «Я почув, що президент (США – ред.) підтримує Україну щодо надання членства в НАТО, але яким буде шлях – зараз складно сказати».

За підсумком зустрічі США й Україна прийняли спільну заяву про стратегічне партнерство. У ній відносини між країнами оцінюються як ніколи міцні і названі «наріжним каменем для безпеки, демократії та прав людини в Україні та в усьому регіоні». Обидві держави визнають, що «успіх України має центральне значення для глобальної боротьби між демократією і автократією». Заяву розділено на п’ять блоків:

1. БЕЗПЕКА Й ОБОРОНА.Сторони продовжуватимуть спільно працювати над залученням Росії до відповідальності за агресію проти України. США ніколи не визнають спробу РФ анексувати Крим і підтримують дипврегулювання конфлікту на Донбасі «на підставі міжнародного права, включно зі статутом ООН». Сторони мають намір поглибити співпрацю у сфері оборони: в чорноморській безпеці, кібербезпеці, обміні розвідінформацією та протидії агресії РФ.

США підтримали право України вільно обирати свій власний зовнішньополітичний курс, включно з прагненням вступити в НАТО. Вашингтон надасть допомогу в розмірі $60 млн, що включає ПТРК Javelin й інше летальне/нелетальне обладнання. Сторони посилять співпрацю в кібер і космічній сферах. Також США та Україна досягли домовленості про «підтримку безпечного цілодобового зв’язку через Наццентр США зі зменшення ризику ядерної загрози».

2. ДЕМОКРАТІЯ, ПРАВОСУДДЯ І ПРАВА ЛЮДИНИ. Україна планує реформувати судову владу відповідно до найкращих міжнародних практик, а також «негайно» вибрати нового главу САП і прийняти закони для захисту повноважень директора НАБУ та надійного процесу відбору наступника. За підтримки США Україна продовжить зміцнювати повагу до прав людини і боротися з нетерпимістю, зокрема, проти ЛГБТКІ +, посиливши відповідальність за насильство проти будь-якої особистості.

Також сторони продовжать залучати Росію до відповідальності за системні порушення на окупованих нею українських територіях. А на наступному засіданні комісії стратегічного партнерства буде розглянуто план трансформації України, який пріоритизує реформи.

3. ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА І КЛІМАТ. Сторони посилять співпрацю щодо спільних енерго- і кліматичних цілей через активізацію Стратегічного діалогу, який буде платформою для досягнення цілей енергетичної безпеки, зміцнення економічних зв’язків і втілення кліматичних цілей. Співпрацюватимуть для врегулювання системних диспропорцій в енергосистемі України, розширення реформи корпоративного управління в держенергокомпаніях, посилення інвестпривабливості української енергогалузі і залучення іноземних інвестицій. Також сторони погодилися знизити викид парникових газів до 2030 року.

Сторони виступають проти ПП-2, розглядаючи його як загрозу європейській енергобезпеці. США продовжать вживати заходів для збереження транзитної ролі і безпеки України в перехідний енергетичний період, а також для недопущення використання Кремлем енергетики як геополітичної зброї. Також сторони підтримують зусилля зі збільшення потужностей для постачання газу в Україну з диверсифікованих джерел.

4. ЕКОНОМІКА. Україна реформує держпідприємства, захистить незалежність НБУ, посилить нагляд за фінсектором і створить справедливе середовище для бізнесу та інвестицій, а США продовжать підтримувати ці зусилля і сприяти зростанню економік обох країн. Сторони підготували Меморандум про взаєморозуміння щодо комерційної співпраці, що допомагає залученню американських компаній в українську економіку і навпаки.

Україна може залучити $3 млрд для фінансування американського експорту в Україну. Ця сума може бути збільшена в міру розвитку проєктів. Сторони планують підтвердити восени плани щодо усунення регуляторних бар’єрів, припинення використання неліцензійного ПЗ українськими органами держвлади і вирішити інші питання інтелектуальної власності. Також Україна зобов’язується прийняти законодавство, яке встановлює надійний процес перевірки інвестицій.

5. ПРОТИДІЯ COVID-19 І ГУМДОПОМОГА. США мають намір передати Україні додаткову допомогу, зокрема, підтримку холодильного ланцюга зберігання вакцин і додаткові $12,8 млн. Також американський уряд надасть $45 млн гумдопомоги через конфлікт на Донбасі.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. В Україні кажуть, що зустріч Байдена і Зеленського вивела двосторонні відносини на новий рівень і загалом перевершила очікування. Глава МЗС Дмитро Кулеба сказав, що спільна заява – це безпрецедентний документ. А сам візит він називає «класичним прикладом win-win», коли обидві сторони отримали бажане і залишилися задоволені.

Сам факт проведення зустрічі – це вже показник, кажуть в опозиції. Разом з тим секретар комітету Ради з питань зовнішньої політики Соломія Бобровська (фракція Голос) у розмові з LIGA.net зазначає, що незважаючи на візит, на її думку, Україна зараз не знаходиться в пріоритеті зовнішньої політики США: «Весь світ зосереджений на Афганістані, і під час канікул у Конгресі і в Вашингтоні загалом, коли увага американців не прикута до таких високих зустрічей, – це все б’є по нас».

Також Бобровська критикує підхід до презентації плану трансформації, оскільки, на її думку, спочатку його варто було б подати громадянам України.

«Проєкт не було представлено українському суспільству, він був заявлений у США. Мені здається, такі речі треба було презентувати уряду, Раді і суспільству, а потім показувати зовнішньому світу», – говорить Бобровська.

Інша думка у радника глави ОП Михайла Подоляка. У розмові з LIGA.net він виділяє «дуже вигідну для нас оборонну угоду», яка, на його думку, «гарантує Україні в рази більше можливостей, ніж навіть статус основного союзника США поза НАТО». Ще одним важливим результатом є залучення до будівництва нових енергоблоків Хмельницької АЕС американської компанії Westinghous: «Сума – до $30 млрд, технології – найсучасніші. Це одна з найсильніших домовленостей для нашої енергетики за всі роки незалежності».

У фракції президента Зеленського теж хвалять поїздку. «Результати зустрічі перевершили мої очікування», – говорить LIGA.net глава комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко (фракція СН). За його словами, головним підсумком є «початок придбання реального і конкретного змісту» стратегічного партнерства між країнами, а також особисті гарантії Байдена щодо санкцій проти Росії, якщо та використовуватиме ПП-2 як зброю проти енергобезпеки України.

«Це сміливий і рішучий крок з боку американського президента. Він бере на себе велику відповідальність. І це свідчить, що для нього особисто безпека України має серйозне значення», – говорить Мережко.

Водночас, на відміну від Бобровської, Мережко впевнений, що Україна буде в центрі уваги США. За його словами, фраза зі спільної заяви про «значення успіху України для боротьби між демократією й автократією» вказує на те, що США будуть приділяти Україні велике значення як форпосту в глобальному протистоянні зі світовим авторитаризмом», – пояснює нардеп, разом з тим уточнюючи, що всі результати зустрічі ще невідомі, оскільки щось залишається конфіденційним і «це цілком природно».

Те, що зустріч відбулася – це дійсно важливо, погоджується член комітету Ради з питань зовнішньої політики Марія Іонова (фракція ЄС). «Варто сподіватися, що це початок відновлення довіри між країнами», – сказала вона в розмові з LIGA.net.

Однак, говорячи про підсумки зустрічі, Іонова зазначила, що «хотілося б сподіватися на вау-ефект, але його немає». «Ми заявили про наміри. На жаль, Зеленський не привіз (у США – ред.) конкретики, що стосується судової реформи, незалежності антикорупційних органів. Не було відповідей щодо керівництва САП. Ми знову приїхали з обіцянками», – зазначила вона.

Як позитив опозиціонерка зазначає незмінну підтримку США територіальної цілісності України і прийняття відповідної декларації, також важливим є обговорення Криму. Тепер, каже депутатка, владі слід наповнити Кримську платформу «механізмами, конкретикою і постійною роботою», з огляду на її підтримку Вашингтоном.

«Нормальний був візит, – каже LIGA.net директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик. – Жодних явних проколів не сталося. Виглядав він цілком пристойно, що має значення. Крім суті підписаних договорів, важливо спостерігати за тим, хто як себе поводить, скільки вони спілкуються. З цієї точки зору було досить позитивно».

Експерт зазначає також непоганий результат у частині підписаних угод: «Важливо, що вони покривають різноманітні сфери. Було б не дуже добре, якби виглядало ніби наші двосторонні відносини присвячені тільки одному питанню – обороні й опору російській агресії».

Разом з тим, на його думку, хоча рамкова угода з оборони і є одним із найважливіших підписаних програмних документів візиту, вона навряд чи підніме двостороннє співробітництво в цій сфері на якийсь новий радикальний рівень.

Також Дубовик акцентує на нинішньому статус-кво в питаннях членства в НАТО і за проєктом ПП-2. За його словами, американці вчергове підтвердили, що підтримують євроатлантичну перспективу України, але «вони не готові прямо зараз ставити перед іншими країнами-членами питання надання ПДЧ».

«ПП-2 – складна ситуація для США. Вони намагалися знайти вихід, щоб і німців не образити, і Київ. Не вийшло. Неображеним виявився Берлін, скривдженим Київ. Тепер потрібно говорити про компенсації та інвестиції в нашу енергетику. Потрібно знижувати градус напруженості» , – вважає Дубовик.

Washington Post пише, що зустріч дала можливість Байдену після відходу з Афганістану підкреслити пріоритет зовнішньої політики, який він часто приводив як аргумент на користь закінчення воєн на Близькому Сході. А NYT вважає, що переговори із Зеленським дозволили Байдену дати зрозуміти Росії, що він твердо має намір підтримувати стратегічного партнера, до якого вторглася Москва.

Водночас один з головних критиків Байдена, сенатор-республіканець Тед Круз залишився незадоволений, оскільки він вважає, що Україні не дали чітких і достатніх гарантій безпеки. ПП-2, за словами Круза, «безпосередньо і серйозно» загрожуватиме нацбезпеці союзників США і підірве безпеку самих американців: «Адміністрація Байдена як і раніше схильна дозволити Путіну завершити будівництво газопроводу. Це рішення катастрофічне саме собою, оскільки це упущена можливість почати відновлення довіри до Америки».

Сенатор заявив, що Білий дім «не повинен віддавати наших союзників нашим противникам», але повідомлення про зустріч «бентежать».

«Байден говорив про безпеку України, а потім перейшов до втомленої, пристрасної риторики про зміну клімату та зеленої енергетики. Це міркування для університетської аудиторії, а не реальний світ. Сонячні батареї не зупинять агресію Росії», – вважає сенатор Тед Круз

Круз підкреслив, що зараз «потрібні рішучі дії» Вашингтона для забезпечення енергобезпеки, цілісності та інфраструктури України: «Це є запорукою їх – і, в кінцевому підсумку, нашої – нацбезпеки».

ЩО ДАЛІ. Візит Зеленського в США на зустрічі з Байденом не закінчився. Зараз український президент перебуває в штаті Каліфорнія, де зосереджено найбільші IT-компанії і підприємства в сфері космічної індустрії. Раніше Кулеба пояснював, що в цих двох сферах Україна має сильні козирі. Мета Зеленського – «створити нові можливості для взаємодії в цих сферах і залучити американські інвестиції в українську економіку».

Сьогодні Зеленський зустрінеться з СЕО Apple Тімом Куком; виступить у Стенфордському університеті; поспілкується з провідними інвесторами та венчурними фондами Кремнієвої долини; зустрінеться з українськими підприємцями і фахівцями долини; а також ознайомиться з роботою Нацгвардії штату.

У контексті україно-американських відносин – «попереду багато роботи», говорить глава МЗС. Йдеться про активізацію Комісії стратегічного партнерства Україна-США (КСП), яку переорієнтують і забезпечать ресурсами для подолання викликів XXI століття. На засіданні КСП восени Кулеба і глава Держдепу Ентоні Блінкен мають намір затвердити нову Хартію стратегічного партнерства, щоб зазначити підвищений статус україно-американських відносин і розглянути масштабний План трансформації України: «Перша Хартія була підписана в 2008 році, ви розумієте – світ змінився, все абсолютно інакше . Нам потрібна нова Хартія, амбітний і змістовний документ».

«Потрібно нагадувати про себе в США, але не негативним чином, не провалюючи реформи, а рухаючись уперед», – каже Дубовик

Тепер перед Україною стоїть завдання не випадати з порядку денного США. На думку Дубовика, для цього необхідно виконувати взяті на себе зобов’язання. Наприклад, експерт каже, що в підсумковій спільній заяві окрім підкреслення статусу відносин, також є керівництво до дії: «Там записано, що Америка очікує від України. Тому в перспективі ніхто вже не зможе сказати:» Ми не знали, що ви цього хочете» . Тому що це записано в документі».

Дубовик вважає, що вже можна стверджувати – багато в стосунках із США залежить від того, як Україна буде виконувати зобов’язання: «Чи будуть просуватися реформи і наскільки системно, що буде у відносинах влади з олігархами. Тут багато індикаторів, за якими американці будуть судити, чи серйозно Зеленський відноситься до зобов’язань, які дав».