Часи негараздів та випробувань легше за інших долають люди, які не відокремлюють власну долю від долі своєї держави та своєї Нації
22 грудня у Центральному шпиталі Міністерства внутрішніх справ України була урочисто нагороджена відзнакою «За сприяння» відома патріотка та волонтерка, голова Українського Національного Конгресу Жінок Марина Корнієнко-Мізрах.
Госпіталь, у якому відбулося нагородження, є багатопрофільною лікувально-діагностичною, науково-дослідною, навчально-медичною, консультативною установою. Медичний центр має акредитаційний сертифікат вищої категорії та ліцензію Міністерства охорони здоров’я України на 44 види окресленої законодавством держави медичної практики та є вагомим структурним підрозділом військової медицини найважливіших військово-медичних установ України.
У складі госпіталю зараз функціонують 16 лікувальних відділень: терапевтичне, кардіологічне, гастроентерологічне, пульмонологічне, неврологічне, променевої патології, геріатричне, хірургічне b травматологічне спінальної нейрохірургії.
До війни в хірургічному відділенні госпіталю проводилися складні хірургічні операції, включаючи лапароскопічні вилучення жовчного міхура, кісти яєчника, ендоскопічні вилучення доброякісних новоутворень у стравоході, шлунку і товстому кишечнику, трансуретальні резекції залози аденоми.
З першого дня війни медичний заклад є головним центром військової медицини, в якому рятують життя та здоров’я поранених українських героїв.
Нагороду Марині Корнієнко-Мізрах вручав начальник військового шпиталю Василь Іванович Коробка, видатний медик та організатор, лікар від Бога, один із головних Великих Врачевателів української війни з орками.
Свято вдалося, було сказано багато теплих слів, відбувся концерт для героїчних медиків та їх вірних, перевірених війною, помічників.
Марина Корнієнко-Мізрах отримала визнання задовго до війни, але тоді її нагороди мали добрий довоєнний присмак, який відчувався навіть у назвах. «Мама Року», «Юрист Року» – у розпал битви ці лагідні титули звучать дивно та недоречно, але тоді, у мирні дні, вони були наслідком великих добрих справ.
Активісти УНКЖ, яким керує Марина, займалися добрими справами так активно та вміло, що їх ставили за приклад працівникам державної соціальної служби.
Члени громадської організації КНЖУ проводили акції зі збору коштів, привозили своїм підопічним продукти харчування та лікарів, купували їм одяг та потрібні ліки.
На особливому обліку у громадських діячів Національного Конгресу були притулки та дитячі будинки сімейного типу, кількість яких збільшилася після початку бойових дій на Донбасі у 2014 році.
Війна, що прийшла в наше життя, пофарбувала все у свої кольори і поставила перед НКЖУ нові завдання. Волонтери Конгресу розвозили блокпостами Києва гарячі обіди, закуповували в братній Польщі приціли, бронежилети та протигази для армії, зустрічали перші групи вивезених із зони боїв українців.
Сама Марина Корнієнко під обстрілами російських «градів» розвозила вантажі по позиціях, гасаючи по розбитих трасах Київщини, а коли орків відкинули від міста, її головною справою стала турбота про людей, які втратили дах над головою або були змушені залишити рідні місця через російське нашестя.
Досить швидко патріотична діяльність Марини Корнієнко-Мізрах набула більш системного та масштабного характеру. Запрацював продуктово-медичний хаб, створений разом із відомим майстром військової логістики Вадимом Діяновим, до шпиталів, притулків та військових підрозділів почали надходити рятівні вантажі.
Марина та її товариші освоїли професії диспетчера та комірника, вантажника та товарознавця, встановили надійні міжнародні зв’язки з друзями України в Європі.
За перші сто днів війни волонтери міжнародного ланцюжка «Help For Ukraine» – «Ангел.ЮА» – Український Національний Конгрес Жінок завезли до країни та розподілили по військових частинах, притулках та шпиталях дві з половиною тисячі тонн продуктів, предметів гігієни, ліків та лікарняного приладдя .
Особливого роду дружба пов’язує Марину Корнієнко-Мізрах із героями передової. Їй надсилали відео подяки з фронту бійці грузинського батальйону ЗСУ, підрозділи ПДМШ ім. Пирогова, 102-ї армійської бригади і батальйоном імені Шейха Мансура, і вдячність воїнів була і залишається для неї вищою за будь-які нагороди.
Братські відносини склалися у волонтерів УНКЖ із військовослужбовцями доблесної 28-ї окремої механізованої бригади імені лицарів Зимового походу, доблесть яких золотими літерами вписана до історії української військової слави.
У ході війни величезного значення набули доставка, сортування та розсилка обладнання та препаратів для санітарних підрозділів та шпиталів, яка допомагала рятувати поранених героїв та вимагала не лише волонтерської енергії, але й певного досвіду та відповідального ставлення до справи.
Нагорода «За сприяння», вручена шпиталем МВС України, стала визнанням високих заслуг Марини Корнієнко-Мізрах саме у цій непростій області. За місяці війни медики отримали від організації, яку вона очолює, понад 60 тонн найрізноманітнішої продукції для військово-медичних потреб, ліжок, білизни, обладнання для палат та операційних, медичних інструментів, одягу для персоналу та продуктів харчування.
Важко знайти менш марнославну людину, ніж голова Українського Національного Комітету Жінок Марина Корнієнко-Мізрах. «Добрий ангел злого часу», як охрестили її ЗМІ, робить велику і славну справу не заради нагород та особистої популярності.
І все ж таки нагородження, яке відбулося в Центральному шпиталі Міністерства внутрішніх справ України, так само необхідне, як нагородження бійців ЗСУ на передовій. Такі урочисті акції наголошують на народному характері нашої війни, пишуть живий літопис молодої української держави і, називаючи найкращих з найкращих, наближають день великої Перемоги над ворогом.
