Держспецзв’язку хочуть дозволити контролювати весь Інтернет. Чим це може обернутися

Як вважають експерти, Кабмін прописав дуже небезпечну для країни норму в розпорядженні про кібербезпеку

Довкола скандального розпорядження уряду № 1163-р «Про затвердження плану заходів на 2023-2024 роки з реалізації Стратегії кібербезпеки України» тривають гострі дискусії. Так, бурхливу реакцію на документ спровокувала норма, якою Кабмін хоче дозволити Держспецзв’язку без суду і слідства отримувати без обмежень персональні дані як пересічних українців, чиновників, так і бізнесу. Про це пише Телеграф, повідомляє портал PromPolitInform.

Таке рішення несе потенційні загрози тотального контролю всіх користувачів і бізнесу, і створює серйозну загрозу витоку будь-яких даних, якими можуть скористатись ворожі спецслужби.

На це вже раніше вказував ексзаступник міністра економіки Ігор Дядюра.

Він уточнив, що 13 пункт далі розкривається на заходи, і третій захід — це: «Встановлення комплектів обладнання підсистеми збору телеметрії інформаційно-комунікаційних систем (активні сенсори) системи виявлення вразливостей і реагування на кіберінциденти та кібератаки в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на об’єктах критичної інфраструктури та підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності».

«Товариші майори з гарячими (дуже) головами, холодними (як вареник з морозилки) серцями і дуууже чистими руками — не змогли втриматись на заданій п.13 меті і ставити свої «зонди телеметрії» лише «в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на об’єктах критичної інфраструктури». Треба ж обов’язково вписати «в установах та організаціях незалежно від форми власності», — пояснив ексміністр.

Фактично таке обладнання може бути встановлено на будь-яких підприємствах, які викликають «зацікавленість» певних структур, ворожих спецслужб, рейдерів і таке інше. Важко уявити якої шкоди може бути завдано державі, бізнесу, якщо станеться витік персональних, фінансових даних, особливо, якщо це великі компанії, що працюють з персональними даними мільйонів українців, як, наприклад, банки, пошта, IT-сервіси і таке інше.

Цим неодмінно скористається ворог і наслідки неможливо передбачити.

«Це не тільки контроль за всім Інтернетом, а навіть більше. Те, що вони роблять крім того, про що я говорив в інтерв’ю Цензору, ще можу додати, що ми насправді не знаємо, ким завербовані ініціатори такої ідеї. Якщо ця інформація буде потім зливатися до Московії, це взагалі буде нонсенс», — розказав у коментарі президент групи IT компаній «Адамант», віце-президент УСПП Іван Пєтухов.

За його словами, через цю норму в розпорядженні КМУ де-факто відкриється можливість для передачі персональних даних, комерційних і державних таємниць, приватних переписок та записів й т.д. невідомим особам, які потім це зможуть використовувати безконтрольно та шкодити Україні на свій розсуд, а також іще більше тиснути на вітчизняний бізнес та пересічних громадян.

«Розумієте, по-перше, це поза законом. Такі намагання — поза нормами Конституції. Тому що для цього потрібен спеціальний закон, який би регулював дану сферу. По-друге, сьогодні це вже відрегульовано наступним чином: до оператора-провайдера приходить правоохоронець, який має право і відповідний дізнавальний орган, із запитом слідчого судді. Є слідчий суддя, який ухвалює відповідне рішення суду, і з цим рішенням вже приходять для доступу до інформації. А це ж буде нон-стоп — будь-кого скільки завгодно будуть кошмарити. Це так працює Північна Корея, Китай і Росія», — наголосив Іван Пєтухов.

Як повідомлялось, раніше в Раду цього року вносили також суперечливий законопроєкт № 8087 щодо доступу до інформаційних систем підприємств і організацій, що може призвести до ще більш руйнівного впливу РФ на нашу державу і її структури.

Також повідомлялось , що ВАКС відправив колишнього заступника голови Держспецзвʼязку Віктора Жору під варту у гучній справі про розкрадання на 62 млн грн. Загалом у провадженні фігурують шість людей. Йдеться про закупівлю ПЗ для Держспецзвʼязку у 2021—2022 рр. До того в СІЗО відправили екскерівника Держспецзв’язку Юрія Щиголя, але той вийшов з-під варти, внісши заставу у 25 млн грн.

Важливо розібратись, хто і для чого створює такі ініціативи, бо в країні, що воює, грати на руку ворогам — кричуща і неприпустима безвідповідальність, якщо не сказати більше.