Європейський Союз відклав презентацію 19-го пакету санкцій проти Росії, щоб узгодити його з ініціативами країн «Великої сімки».
Як повідомляє Bloomberg, причиною стали вимоги президента США Дональда Трампа: він заявив, що Вашингтон готовий запровадити «значні» санкції проти російської нафти лише у випадку, якщо аналогічні кроки зробить Європа, інформує портал PromPolitInform.
Трамп також пропонує союзникам запровадити мита до 100% проти Китаю та Індії за їхні закупівлі російської нафти. Водночас ЄС розглядає можливість санкцій проти компаній з цих країн, які допомагають Москві в торгівлі енергоносіями.
Новий санкційний пакет можуть узгодити протягом двох тижнів.
Однак, як пише Politico, виконати вимоги Трампа для ЄС буде складно. Серед них:
- повна відмова від російської нафти (чому активно опираються Угорщина та Словаччина);
- припинення закупівель російських енергоносіїв (за даними аналітиків Bloomberg, ЄС минулого року витратив €375 млрд на імпорт енергоносіїв, і лише €76 млрд з цієї суми надійшли зі США);
- масштабні закупівлі американського газу;
- введення високих мит проти Китаю й Індії (журналісти Politico вказують, що політично та економічно запровадження тарифів для Пекіна стало б «смертельним ударом для ЄС»).
Частину з цих кроків Брюссель теоретично може реалізувати: імпорт російської нафти та газу до ЄС впав після 2022 року, а новий план REPowerEU передбачає повну відмову від російського газу до 2027-го.
Проте інші вимоги — зокрема тарифи проти Китаю — фактично нереальні, адже Пекін залишається одним із ключових торговельних партнерів Європи.
Нагадаємо, на початку вересня Європейський Союз розглядав новий пакет санкцій проти росії, який може охопити близько пів десятка банків та енергетичних компаній, а також посилити обмеження на нафтову торгівлю.
Тоді голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що в межах цього пакету ЄС був би готовий відмовитися від російських нафти і газу раніше, ніж планувалося.
Коли санкції будуть дієвими?
Аналітики у коментарях Reuters раніше наголошували, що нові санкції будуть дієвими лише за умови приєднання до них Китаю та Індії, які нині залишаються найбільшими покупцями російської сировини.
Водночас, на їхню думку, малоймовірно, що ЄС піде на прямі санкції проти цих країн або ОАЕ, які активно допомагають у транспортуванні російської нафти.
За даними ЄС, у 2025 році Європа досі купує близько 13% газу з росії, тоді як до повномасштабного вторгнення цей показник сягав 45%.
Фото – з відкритих джерел
