Міжнародний валютний фонд опублікував на своєму сайті умови нової кредитної програми для України.
Вони містять 12 структурних орієнтирів, які Україна зобов’язалася виконати протягом найближчого року, інформує портал PromPolitInform.
Одну з найскладніших вимог – ухвалення пакета податкових заходів – потрібно виконати уже в березні.
Основними складовими цього пакету є оподаткування доходів від цифрових платформ (так званий податок на OLX), скасування безмитного ліміту на посилки до 150 євро і запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців з 1 січня 2027 року (водночас МВФ погодився на підвищення порогу реєстрації ПДВ з 1 млн грн до 4 млн грн).
У програмі згадуються й деякі інші податкові заходи для розширення бази оподаткування, такі як, наприклад, скасування положення про припинення дії військового збору після завершення воєнного стану, але без дедлайну.
Інші структурні орієнтири:
→ відмова від рекапіталізації коштом бюджету будь-яких несистемних банків, що опинилися у державній власності (постійний маяк);
→ впровадження рекомендацій для покращення процесу номінації наглядових рад державних банків (кінець лютого 2026);
→ призначення постійного голови Державної митної служби (кінець березня 2026);
→ подання до парламенту змін до Податкового кодексу для приведення правил трансфертного ціноутворення у відповідність до стандартів ОЕСР та впровадження статті 4 Директиви ЄС про боротьбу з ухиленням від оподаткування (ATAD) (кінець червня 2026);
→ затвердження оновленої стратегії для державних банків, яка враховує цілі приватизації та механізми захисту від політичного втручання (кінець червня 2026);
→ впровадження системи нагляду для пом’якшення ризиків, пов’язаних із залученням банками та іншими фінансовими установами сторонніх організацій (третіх сторін) для виконання критично важливих функцій (кінець червня 2026);
→ видання нових правил НАЗК щодо створення системи перевірки декларацій про активи на основі ризиків, з пріоритетом для високопосадовців у зонах високого ризику (кінець червня 2026);
→ публікація технічного аналізу квазіфіскальних витрат у секторах електроенергії, газу та опалення, а також сценаріїв реформ для поступового досягнення окупності витрат у разі захисту вразливих споживачів (кінець липня 2026);
→ розробка дизайну централізованого сховища даних для податкової та митної адміністрацій (кінець грудня 2026);
→ внесення змін до закону про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку для зміцнення її незалежності та впровадження дворівневої структури управління з наглядовою радою (кінець грудня 2026);
→ призначення всіх членів Рахункової палати України (РПУ) з переліку перевірених кандидатів згідно зі змінами 2024 року (кінець грудня 2026).
Україна пообіцяла не ухвалювати закони проти НАБУ
Україна в межах нової програми з Міжнародним валютним фондом взяла на себе зобов’язання не ухвалювати жодних нових законів, що можуть підірвати незалежність, повноваження чи ресурси Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду.
“Для боротьби з корупцією на найвищому рівні ми забезпечимо збереження незалежності та автономії ключових правоохоронних антикорупційних інституцій. Спираючись на важко здобутий прогрес, ми залишаємося твердо відданими збереженню операційної незалежності НАБУ, САП і ВАКС. Ми утримуватимемося від будь-яких заходів, що могли б підірвати їхню незалежність, повноваження чи ресурси, зокрема шляхом внесення змін до їхньої законодавчої чи нормативної бази”, – йдеться в меморандумі.
Ця вимога з’явилася після подій липня 2025 року, коли Верховна Рада ухвалила закон, який фактично позбавляв НАБУ та САП незалежності. МВФ заявив, що це “підірвало довіру до антикорупційних зусиль уряду”, навіть попри те, що закон було швидко скасовано.
Окрім захисту антикорупційних структур, програма передбачає кроки для посилення незалежності інших інституцій.
Влада зобов’язалася забезпечити фінансову автономію Рахункової палати та призначити нових членів правління з переліку перевірених кандидатів.
Планується зміцнення незалежності Національної комісії з цінних паперів шляхом створення наглядової ради з більшістю незалежних членів та перепідпорядкування комісії від президента до Кабінету міністрів.
Зобов’язання також містять посилення незалежності енергетичного регулятора НКРЕКП через реформу процедури призначення членів комісії із залученням міжнародних експертів та проведення регулярних зовнішніх оцінок.
Підтверджується важливість збереження інституційної та фінансової незалежності Національного банку України, зокрема через дотримання правил розподілу прибутку та недопущення фінансування бюджету.
Україні доведеться продовжити реструктуризацію боргу
Міжнародний валютний фонд попередив, що без подальших заходів державний борг може зрости до 137% ВВП уже у 2027 році й у перспективі стати непосильним.
Основну реструктуризацію зовнішнього комерційного боргу на суму $20,5 млрд (78% комерційного зовнішнього боргу) Україна завершила у вересні 2024 року.
У вересні 2025 року було досягнуто домовленості з Ексімбанком Китаю про відтермінування виплат за кредитом на $850 млн до 2034–2040 років.
Наприкінці 2025 року також було врегульовано зобов’язання за ВВП-варантами на суму $2,6 млрд.
Наразі залишаються два елементи комерційного боргу: реструктуризація гарантованих державою єврооблігацій Укренерго на $825 млн (попередню угоду досягнули у квітні в 2025 року, завершення очікується на початку 2026 року) і зовнішня комерційна позика Cargill Financial Services International на $0,7 млрд.
МВФ зазначає, що без подальших заходів із реструктуризації борг України залишатиметься непосильним.
У базовому сценарії за відсутності додаткових рішень державний борг зросте до 137,1% ВВП у 2027 році та залишатиметься на високому рівні, знизившись лише до 97,1% ВВП до 2035 року. Середні валові потреби у фінансуванні у 2030–2035 роках становитимуть 7,2% ВВП.
Для забезпечення боргової стійкості у середньостроковій перспективі борг (за винятком грантоподібних інструментів, таких як Extraordinary Revenue Acceleration і Ukraine Support Loan) має знизитися нижче 68% ВВП до 2035 року, а середні валові потреби у фінансуванні – бути меншими за 7,0% ВВП у 2030–2035 роках.
Окрім того, обслуговування боргу перед зовнішніми кредиторами (за винятком багатосторонніх) у 2026–2028 роках не повинно перевищувати $1 млрд на рік.
За прогнозом МВФ, до кінця 2026 року державний борг України становитиме 122,6% ВВП.
Офіційні кредитори вже взяли на себе зобов’язання щодо двоетапного підходу. Перший етап передбачає продовження поточного мораторію на час дії програми МВФ, а другий – проведення остаточного “боргового лікування” після того, як рівень виняткової невизначеності знизиться.
Влада України також зобов’язалася провести другу реструктуризацію комерційного боргу, якщо у втілення програми реалізуються негативні ризики.
Нагадаємо, 26 лютого 2026 року Рада директорів Міжнародного валютного фонду затвердила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування обсягом $8,1 млрд. Найближчим часом Україна отримає перший транш – близько $1,5 млрд. Кошти спрямують на фінансування дефіциту бюджету та підтримку макрофінансової стабільності. Програма, яку підтримує МВФ, є частиною ширшої фінансової рамки, покликаної забезпечити покриття прогнозного дефіциту державного бюджету в обсязі $136,5 млрд упродовж 2026–2029 років.
Фото – Getty Images
