Коли у держави закінчуються перемоги в реальності, починаються перемоги у фантазіях. Саме цим сьогодні займається придворний кремлівський режисер Нікіта Міхалков, який вирішив розповісти чергову легенду про нібито героїчний подвиг діда Володимира Путіна на фронтах Першої світової війни.
Проблема лише в одному: історія більше нагадує сюжет радянського кіно, ніж підтверджений історичний факт. Про це пише Іван Арєф’єв для порталу Промполітінформ.
Російська пропаганда давно живе за принципом: якщо не виходить створити героїв сьогодення, треба вигадати героїв минулого. Спочатку росіянам розповідали про надзвичайного офіцера КДБ Путіна, потім про великого стратега, далі про непереможного геополітика. Тепер черга дійшла до предків. Виявляється, героїзм у родині Путіна передавався майже генетично.
Тільки ось архівні документи вперто мовчать. Зате голосно говорять пропагандисти. І це не дивує. Адже сучасна Росія будує не майбутнє, а міфи. Там давно зрозуміли: правду перевірити можна, а красиву легенду – простіше продати телеглядачу.
Особливо комічно це виглядає на тлі того, що найбільш відомий факт про діда Путіна – його робота кухарем у радянської верхівки, зокрема у Сталіна. Але навіть цього Кремлю вже недостатньо. Тепер із кожного родича потрібно зробити билинного богатиря.
Міхалков старанно виконує свою роль. Колись він знімав кіно, сьогодні знімає історичну реальність, замінюючи її політичними декораціями. Його завдання просте – переконати росіян, що Путін не просто президент, а частина якогось особливого історичного роду, який нібито завжди рятував Росію.
Насправді ж історія Росії останніх років говорить про інше. Про тисячі загиблих на чужій землі, про зруйновані міста, про міжнародну ізоляцію та про брехню, яка стала державною політикою.
Тому чергова розповідь Міхалкова – це не про діда Путіна. Це про відчай російської пропаганди, яка вже не здатна створювати нові перемоги й змушена вигадувати старі.
Бо коли реальність програє, на сцену виходять казкарі.
Автор: Іван Арєфʼєв
Колаж: Андрій Атлантов
