В Україні триває найдовший за останні п'ятнадцять років період кредитної експансії. Протягом понад року обсяги гривневих позик для бізнесу щорічно збільшуються приблизно на третину, а кредитування населення демонструє аналогічні темпи приросту вже два роки поспіль. Про це інформує НБУ, повідомляє портал ПромПолітІнформ.
Кредити залучають підприємства різних масштабів, при цьому фіксується збільшення частки позик для підприємств оборонно-промислового комплексу та проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури. За останнє десятиліття кількість компаній, які користуються активною кредитною підтримкою банків, збільшилася вдвічі. Водночас наразі кредитними коштами користується лише третина підприємств від загального обсягу активів ринку, що вказує на значний потенціал для подальшого розширення фінансування.
Національний банк рекомендує фінансовим установам активніше розвивати ринкові інструменти та пропонувати продукти без залучення державних субсидій, зокрема факторинг та консорціумне кредитування. Це зумовлено очікуваним зростанням заборгованості з виплати компенсацій за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Натомість ефективною альтернативою субсидіям можуть стати програми кредитних гарантій від міжнародних фінансових організацій, які доцільно поширити й на приватні українські банки.
Показники якості кредитного портфеля та ризики ринку
Якість кредитного портфеля українських банків демонструє позитивну динаміку. Станом на 1 травня 2026 року частка непрацюючих кредитів у банківському секторі зменшилася до 12,6%, а рівень дефолтів за гривневими позиками бізнесу не перевищує 3%. Зростання обсягів роздрібного кредитування не несе загроз для системи через виважену політику банків щодо оцінки ризиків та підвищення платоспроможності громадян на тлі зростання їхніх доходів.
Водночас ризики надмірної закредитованості залишаються актуальними для клієнтів небанківських фінансових установ, яким рекомендовано покращити внутрішні стандарти оцінки позичальників. Розвиток ринку іпотеки наразі стримується через повільну трансформацію державної програми підтримки житлового кредитування.
Вплив оподаткування та рентабельність банківського сектору
Прибутковість банківського сектору знижується під впливом зростання адміністративних витрат через дефіцит кадрів, а також внаслідок повернення вартості кредитного ризику до показників, які спостерігалися до початку повномасштабного вторгнення. Додатковим чинником тиску є підвищена ставка податку на прибуток для банків, що знижує їхню рентабельність до середньоєвропейського рівня мирного часу. Таке зниження прибутковості ускладнює залучення приватного капіталу та створює перешкоди для приватизації державних банків.
Високе податкове навантаження також обмежує можливості фінансових установ самостійно генерувати капітал для подальшого розвитку. Кредити, які формують дедалі більшу частку активів, потребують суттєвішого резервування капіталу порівняно з безризиковими інструментами. За поточної рентабельності темпи зростання банків обмежені показником у 15–20% на рік. Розвиток державних банків додатково стримується невизначеністю планів щодо приватизації та непрогнозованими обсягами дивідендних виплат.
Фото: НБУ
Читайте також: Нацбанк підвищив облікову ставку. Що тепер буде з кредитами, депозитами та курсом гривні
