«Бюджет війни». З початку повномасштабної війни знищено 2 023 РСЗВ армії рф, орієнтовною вартістю $1,82 млрд

війна Росії проти України 13.08.2026 / автор:
«Бюджет війни». З початку повномасштабної війни знищено 2 023 РСЗВ армії рф, орієнтовною вартістю $1,82 млрд

Сили оборони України невпинно позбавляють росію її «залпового аргументу»

Колись залпи «Градів», «Ураганів», «Смерчів» і «Торнадо» російська пропаганда демонструвала як символ військової могутності. Станом на 13 серпня 2026 року – 1632 день війни за офіційними даними Генштабу ЗСУ 2023 РСЗВ армії рф уже стали статистикою бойових втрат.

У новому матеріалі серії «Бюджет війни» Іван Арєфʼєв для порталу Промполітінформ аналізує, як Сили оборони України методично позбавляють російську армію її «залпового аргументу» та якою є економічна ціна цього металобрухту.

Російська армія десятиліттями будувала свою вогневу міць навколо простої формули: більше стволів, більше ракет, більше вогню по площах. «Гради», «Урагани», «Смерчі», а пізніше «Торнадо» мали перемелювати оборону противника ще до того, як туди заходила російська піхота.

У війні проти України ця формула зіткнулася з іншою математикою — коли багатомільйонна реактивна система разом із шасі, пакетом напрямних, обладнанням та підготовленим розрахунком може за кілька хвилин перетворитися на металобрухт після виявлення українською розвідкою.

Станом на 13 серпня 2026 року, за даними Генерального штабу ЗСУ, загальні бойові втрати російської армії у категорії реактивних систем залпового вогню від початку повномасштабного вторгнення становлять 2 023 РСЗВ. Лише за останню звітну добу противник втратив ще одну реактивну систему залпового вогню.

Психологічну позначку у дві тисячі знищених реактивних систем уже пройдено. І тепер цей рахунок продовжує зростати. І це не просто ще одна красива цифра у ранковому зведенні Генштабу ЗСУ.

РСЗВ — це зброя концентрації вогню. Одна установка здатна за короткий проміжок часу випустити пакет реактивних снарядів по українських позиціях, населених пунктах та інфраструктурі. Тому кожна знищена РСЗВ — це мінус один інструмент масованого вогневого ураження. Мінус машина, яку росії потрібно виготовити, відновити або витягнути зі складу. Мінус підготовлений розрахунок та ще одна проблема для російської військової логістики.

І, найголовніше, — це ракети, які ця установка вже ніколи не випустить по Україні.

Від 423 до 2 023: як зменшувався російський «залповий аргумент»

На початок 2023 року втрати російських РСЗВ становили 423 установки. На початок 2024 року загальний показник уже наблизився до тисячі — 943 РСЗВ.

Протягом наступних років українська контрбатарейна боротьба ставала дедалі технологічнішою. Розвідувальні БПЛА, високоточна артилерія, ударні дрони та інші засоби ураження поступово скорочували час між виявленням російської установки та ударом по ній.

На початок 2026 року загальні втрати російської армії в цій категорії становили близько 1,6 тисячі одиниць. А станом на 13 серпня 2026 року рахунок сягнув уже 2 023 знищених РСЗВ. Тобто від початку повномасштабної війни Сили оборони України вивели з російського бойового потенціалу понад дві тисячі одиниць реактивної артилерії.

Для розуміння масштабу: це вже не десятки й навіть не сотні машин. Це величезний парк реактивної артилерії, який росія втратила у війні, розпочатій нею самою.

Скільки коштують 2 023 знищених РСЗВ

Тут починається найцікавіша частина «Бюджету війни». Згідно з аналітичними розрахунками на основі оцінок Forbes Ukraine загальна орієнтовна вартість втрачених Росією 2023 одиниць РСЗВ становить близько $1,82 млрд.

Втім, порахувати всі 2 023 установки за однією середньою ціною було б неправильно. Під категорією РСЗВ у статистиці Генерального штабу знаходяться системи різних поколінь і можливостей — від старих радянських БМ-21 «Град» до значно складніших «Ураганів», «Смерчів» та сучасних комплексів сімейства «Торнадо».

Наприклад, точної ринкової ціни самої пускової установки РСЗВ БМ-21 «Град» у відкритому доступі немає, оскільки це стара радянська техніка, яка не продається у звичайному розумінні. Модернізовані аналоги (наприклад, українські проєкти) оцінювалися в суму близько $1 млн. Приблизно на цьому ж рівні оцінюється реактивна система залпового вогню 9К57 «Ураган» – орієнтовна вартість близько 800 000 доларів США за бойову машину.

А от орієнтовна експортна вартість однієї бойової машини реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) 9К58 «Смерч» становить близько 12,5 мільйонів доларів США. Ще дорожче коштує РСЗВ «Торнадо-С» становить понад 15 мільйонів доларів за одну пускову установку. Менша версія «Торнадо-Г» коштує близько 2,7 мільйона доларів (через санкційний дефіцит і подорожчання електроніки).

Як видно їхня вартість відрізняється в рази. Але йдеться щонайменше про мільярди доларів вартості знищеного та втраченого російського реактивного потенціалу. Причому сама пускова установка — лише початок рахунку.

До неї потрібні транспортно-заряджальні машини, боєприпаси, автомобілі забезпечення, ремонтні потужності, засоби зв’язку та управління вогнем, пальне, логістика і підготовлені розрахунки. А головне — ракети. Бо РСЗВ без боєкомплекту — це дуже дорогий автомобіль із трубами.

Вартість одного повного залпу з 40 реактивних снарядів РСЗВ БМ-21 «Град» становить від $180 000 до $240 000 за сучасними цінами на боєприпас. Вартість одного повного залпу РСЗВ 9К57 «Ураган» оцінюється приблизно у 200 000 доларів США.

Зовсім інша вартість снарядів у наступних поколінь РСЗВ. Вартість одного повного залпу з 12 снарядів РСЗВ 9К58 «Смерч» оцінюється приблизно в 1,5 мільйона доларів США. А повний залп російської реактивної системи залпового вогню «Торнадо-С» із 6 керованих 300-мм снарядів (таких як 9М542, 9М544 чи 9М549) становить орієнтовно від 1,2 мільйона доларів США, оскільки ціна однієї високоточної ракети оцінюється від 200 000 доларів і вище.

Україна змінила правила контрбатарейної боротьби

На початку великої війни російська армія могла значно вільніше концентрувати артилерію та реактивні системи поблизу лінії фронту. Сьогодні ситуація інша. Поле бою стало прозорішим.

Розвідувальні БПЛА, FPV-дрони, далекобійні ударні системи, високоточна артилерія та різні види розвідки створили середовище, в якому приховати велику реактивну систему значно складніше.

Для РСЗВ це критично. Установка повинна прибути на позицію, підготуватися, здійснити залп і максимально швидко залишити район. Будь-яка зайва хвилина збільшує ймовірність того, що російський розрахунок почує звук українського дрона раніше, ніж команду на згортання.

Українські військові поступово скорочують часовий проміжок між двома словами:

«Побачили».

І:

«Знищили».

Саме тут технологічність сучасної війни починає бити по традиційній російській перевазі в масі.

«Гради» теж закінчуються

Росія отримала у спадок від СРСР величезні запаси реактивної артилерії. Саме цей резерв дозволяв їй роками компенсувати бойові втрати машинами зі складів та баз довготривалого зберігання.

Але склад — не чарівна шафа. Техніка, яка простояла десятки років, потребує ремонту. Потрібні двигуни, шасі, електрика, прилади наведення, засоби зв’язку та комплектуючі. Частину машин можна відновити. Частина стає донорами запасних частин. А частина вже нікуди не поїде.

Тому кожна знищена українськими військовими сучасна РСЗВ має подвійний ефект: росія втрачає конкретну бойову одиницю і водночас змушена витрачати гроші, виробничі потужності та час на пошук заміни. І чим довше триває війна, тим дорожчою стає ця заміна.

«Бюджет війни»: ракети замість доріг, лікарень і шкіл

Понад дві тисячі знищених РСЗВ — лише частина економічної ціни війни для росії. Кремль витрачав гроші не тільки на самі установки.

Десятиліттями фінансувалося виробництво ракет, модернізація систем, утримання складів, ремонтних підприємств, навчання розрахунків і величезна логістична машина, необхідна для роботи реактивної артилерії.

Ці гроші могли працювати інакше. На дороги. На лікарні. На школи. На житло. На модернізацію інфраструктури російських регіонів, значна частина яких досі живе так, ніби XXI століття туди просто не доїхало.

Кремль зробив свій вибір. Гроші пішли в «Гради», «Урагани», «Смерчі» та «Торнадо». Потім вони поїхали в Україну. А 2 023 із них уже закінчили свій маршрут.

Колись російська пропаганда любила демонструвати залпи РСЗВ як символ сили: десятки ракет одночасно сходять із напрямних, небо спалахує вогнем — красиво для телевізора.

Але у війни є й друга серія. У ній над позицією зависає маленький український дрон. Потім прилітає щось точніше. І російський «залп на весь світ» перетворюється на ще один плюсик у ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ.

2 023 російські РСЗВ уже відстрілялися. Назавжди. З них за останню звітну добу — ще одна. Бо в українській версії «Бюджету війни» найкращий російський «Град» — це той, після якого залишилася лише назва у статистиці втрат.

Автор Іван Арєфʼєв

Колаж: Андрій Атлантов

Читайте також: Знищено 13 998 одиниць автотехніки ворога — бойові втрати рф у липні 2026 року