Українська економіка в умовах воєнного стану демонструє дивовижну суміш системних ризиків та вимушеної адаптації. З одного боку, профільний комітет Верховної Ради схвалив законопроєкти, якими скасовуються ПДВ-пільги для комерційних міжнародних відправлень, аби зрівняти умови для бізнесу та зібрати гроші до оборонного бюджету. З іншого боку, приватний сектор змушений стрімко підвищувати виплати працівникам: через гостру нестачу кадрів середній рівень заробітних плат за вакансіями сягнув 30 000 грн. Зіставлення цих процесів висвітлює глибинну трансформацію, у якій фіскальне навантаження зростає одночасно зі збільшенням витрат підприємств на оплату праці.
Паралельно з намаганням оптимізувати податкову систему в державі зафіксовано суттєвий стрибок доходів у робітничих та технологічних сферах. Як випливає з аналітики Work.ua, кадровий голод, спричинений мобілізацією та війною, підштовхнув річний рівень винагороди окремих спеціалістів вгору на 33–100%. Наприклад, покрівельники, інженери-будівельники та монтажники металоконструкцій вийшли на середній рівень доходу у 50 000 грн, а виплати креативним фахівцям зросли вдвічі — до 60 000 грн. Вершину рейтингу вакансій посідають арт-директори із показником 67 500 грн, а також муляри та альпіністи, чий дохід сягає 65 000 грн. Загалом порівняно із серпнем минулого року середня заробітна плата в країні піднялася на 20%.
Утім, на тлі зростання витрат бізнесу на персональні виплати держава готується вилучати більше ресурсів із споживчого ринку. Як зазначають у Міністерстві фінансів України, скасування пільг на міжнародні посилки, передбачене законопроєктами №15112-Д та №15460, має забезпечити додаткові 10 млрд грн щорічно для фінансування сектору безпеки та оборони. Механізм передбачає введення 20% ПДВ на всі товари з маркетплейсів, починаючи з першого євро їхньої вартості, з автоматичним включенням податку в ціну замовлення. Хоча некомерційні відправлення між громадянами вартістю до 45 євро та особисті речі у багажі до 150 євро залишать без змін, запуск цієї системи з 1 січня 2027 року неодмінно позначиться на підсумковому чеку покупців.
У підсумку виникає характерний економічний парадокс: реальний сектор змушений переплачувати за робочі руки, аби втримати виробничі процеси, тоді як регулятори шукають джерела наповнення скарбниці через оподаткування електронної комерції. Зростання номінальних зарплат у будівництві чи меблевій галузі фактично відображає не стільки розквіт бізнесу, скільки критичну нестачу фахівців, чиї доходи віддаватимуться державі через нові фіскальні інструменти. Стабілізація середньої зарплати на позначці 30 000 грн свідчить про гнучкість ринку, проте постійне збільшення податкового тиску залишає відкритим питання про те, наскільки довго працедавці зможуть підтримувати подібну динаміку гонорарів.
Ілюстративне фото: Fons Heijnsbroek / CC0
