Прем’єр-міністр Сергій Корецький розповів про підготовку закладів освіти до нового навчального року, безпекові вимоги до проведення лінійок, забезпечення шкіл укриттями, організацію навчання у прифронтових регіонах та підвищення зарплат освітян з 1 вересня.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький розповів про підготовку закладів освіти до нового навчального року, ситуацію з укриттями, навчання на прифронтових територіях, забезпечення підручниками та харчуванням, а також підвищення зарплат педагогам з 1 вересня. Про це пише «Судово-юридична газета», повідомляє портал PromPolitInform.
Напередодні початку нового навчального року Корецький заслухав детальну доповідь Міністра освіти і науки щодо готовності системи освіти.
За словами очільника Уряду, йшлося про безпеку освітнього процесу, стан укриттів, організацію харчування, забезпечення школярів підручниками та підвищення оплати праці освітян.
«Наше завдання — попри війну забезпечити дітям можливість якісно і безпечно навчатися», — наголосив Корецький.
У громадах із підвищеним ризиком не повинно бути масових заходів
З 1 вересня розпочнуть роботу 25 тисяч закладів освіти. Водночас у громадах, де існує підвищений ризик російських ударів, масові заходи проводити не повинні.
За словами Прем’єр-міністра, шкільні лінійки та інші урочистості можна проводити лише з урахуванням безпекової ситуації, місткості укриттів та можливості швидко перейти до них у разі оголошення повітряної тривоги.
Рішення щодо проведення таких заходів мають ухвалювати конкретні громади на місцях.
«Безпека дітей і педагогів важливіша за будь-які урочистості», — підкреслив Корецький.
Скільки шкіл і дитсадків мають укриття
Наразі доступ до укриттів мають понад 82% дітей, які відвідують заклади дошкільної освіти. Серед школярів цей показник становить 83%.
Йдеться про понад 9 тисяч закладів дошкільної освіти та 11 тисяч закладів загальної середньої освіти.
За кошти державного бюджету продовжується будівництво ще 131 укриття, серед яких 18 підземних дитячих садків.
Після завершення цих робіт доступ до укриттів матимуть 87% вихованців дитсадків та учнів. До кінця 2027 року цей показник планують довести до 92%.
Для порівняння, у 2025 році доступ до укриттів мали 77% дітей, а у 2022 році — лише 10%.
В університетах, закладах фахової та професійної освіти ситуація гірша. Укриття мають 965 із 1420 університетів та коледжів, тобто близько 68%.
Заклади вищої освіти та коледжі в межах своєї автономії самостійно визначатимуть формат і графік навчання. Вони можуть поєднувати очне, змішане та дистанційне навчання залежно від безпекової ситуації, місткості укриттів та особливостей освітніх програм.
Київ та Київщина: понад 90% дітей мають доступ до укриттів
За інформацією місцевої влади, у Києві укриття облаштовані у 528 дитячих садках та 435 школах. Вони дозволяють забезпечити захистом 91% вихованців та учнів столиці.
Водночас 23 дитячі садки та 20 шкіл не мають власних укриттів. Для них навчальний процес організовуватимуть у безпечних просторах, які орендуються.
У Київській області укриття обладнані у 507 дитячих садках і 658 школах. Це дозволяє забезпечити ними понад 90% вихованців та учнів області.
Як навчатимуться діти у прифронтових регіонах
Особливу увагу Уряд приділяє організації безпечного навчання на прифронтових територіях.
Там використовуватимуть усі доступні форми освітнього процесу. Частина дітей навчатиметься дистанційно, частина — у змішаному форматі з використанням протирадіаційних укриттів, пристосованих для проведення занять.
Формат і графік навчання визначатимуть місцеві адміністрації з урахуванням безпекової ситуації.
В Одеській, Чернігівській, Сумській, Миколаївській та частині Дніпропетровської області освітній процес може відбуватися і в закладах, які мають базові укриття. Це дозволяє забезпечити змішаним навчанням близько 80% вихованців та учнів.
У Запорізькій області цей показник становить близько 72%.
На Харківщині через безпекову ситуацію змішане навчання застосовують лише у так званих підземних школах. У такому форматі можуть навчатися близько 30% учнів.
Наразі у Харківській області працюють 17 таких шкіл, ще сім планують добудувати на початку навчального року. В інших випадках застосовуватиметься дистанційне навчання.
Що буде з підручниками та харчуванням школярів
Корецький також звернув увагу на забезпечення учнів підручниками. За його словами, росія цілеспрямовано атакує друкарні та склади, де зберігається навчальна література.
Якщо оперативно надрукувати необхідну кількість підручників буде неможливо, школярі повинні отримати доступ до їхніх електронних версій.
Відповідне завдання покладається на Міністерство освіти і науки спільно з місцевою владою в кожному конкретному регіоні.
Окремо Прем’єр-міністр зупинився на організації харчування. Там, де безпекова ситуація не дозволятиме забезпечити повноцінні гарячі обіди, школярі мають отримувати готові до споживання страви.
Міністерство освіти і науки має контролювати питання забезпечення дітей якісним харчуванням.
Зарплати освітян з 1 вересня зростуть ще на 20%
З 1 вересня зарплати освітян мають зрости ще на 20%. На початку 2026 року їх уже підвищили на 30%.
Йдеться саме про збільшення посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників, від яких розраховується більшість доплат і надбавок.
Одночасно змінюється система оплати праці освітян. З 1 вересня планується відмова від Єдиної тарифної сітки та перехід до системи, за якої оклад залежатиме від посади та базової величини. Наразі такою базовою величиною є середня заробітна плата в економіці України.
Нова система охопить школи, заклади вищої освіти, інклюзивно-ресурсні центри та державні заклади освіти.
Для дошкільної та позашкільної, професійної та фахової передвищої освіти органам місцевого самоврядування рекомендують також підвищити зарплати освітянам з 1 вересня 2026 року.
Водночас для вчителів, які працюють очно на прифронтових територіях, збережуть доплату у розмірі 2600 грн.
Крім того, педагоги коледжів, які готують фахівців для оборонно-промислового комплексу, енергетики, машинобудування та металообробки, отримуватимуть додатково 10% до посадового окладу.
