Зловмисники масово поєднують клонування голосу з фішингом та програмами віддаленого доступу
У 2026 році шахраї в Україні активно використовують інструменти штучного інтелекту для вдосконалення методів соціальної інженерії. Попри зменшення кількості незаконних операцій з картками, сума збитків від дій зловмисників зросла на 24%. Про це повідомляє РБК-Україна (Анна Рижук) з посиланням на Наталію Фіголь, інформує портал ПромПолітІнформ.
Зловмисники застосовують нейромережі для автоматизації підготовки атак, клонування голосів та створення фальшивого медіаконтенту. За даними експертів, ключова стратегія полягає в комбінуванні цих технологій із психологічним тиском, де кінцевою метою залишається спонукання жертви до самостійного виконання фінансових операцій або надання доступу до персональних даних.
У поточному році фахівці зафіксували випадки використання 3D-моделей та технології deepfake для спроб обходу біометричної верифікації в банківських системах. Крім того, набули поширення так звані NFC Relay-атаки, під час яких клієнтів під приводом оновлення захисту переконують встановити стороннє програмне забезпечення, що відкриває шахраям віддалений доступ до платіжних засобів.
Методи маніпуляції через штучний інтелект
Технології дозволяють злочинцям створювати персоналізовані сценарії обману, підлаштовуючи стиль спілкування під конкретну особу. Через соціальні мережі шахраї збирають аудіозаписи голосів для їх подальшого відтворення, що дозволяє реалістично імітувати розмови з родичами чи колегами, які терміново потребують грошової допомоги.
Інвестиційне шахрайство також зазнало змін завдяки генеративним можливостям ШІ. Створюються фальшиві платформи з графіками доходів, що візуально імітують роботу серйозних фінансових установ, а для залучення інвесторів використовуються згенеровані відеоролики з відомими експертами, які нібито рекламують сумнівні активи.
Безпекова поведінка та мінімізація збитків
У разі отримання тривожних повідомлень або дзвінків від імені банків чи представників державних органів, громадянам рекомендують припинити контакт та перевірити інформацію через офіційні канали. Важливо пам’ятати, що банківські структури не запитують конфіденційні паролі, не вимагають встановлення сторонніх програм з месенджерів і не просять прикладати картки до телефонів для «сканування».
Якщо факт шахрайства підтверджено, необхідно негайно заблокувати рахунки та звернутися до правоохоронних органів. У Кіберполіції підкреслюють, що збереження листування та скріншотів транзакцій є критично важливим для розслідування, водночас категорично не рекомендується звертатися до сторонніх «посередників», які гарантують повернення викрадених коштів за винагороду.
Фото: РБК-Україна
Читайте також: ГПУ знайшла менеджерів банку Жеваго, які виводили активи на більш ніж 1 млрд грн