Держборг Штатів перевищив 40 трильйонів доларів на фоні зростання видатків
Державний борг США досяг позначки у 40 трильйонів доларів на тлі високих бюджетних видатків та зростання ставок. Проте провідні економісти наголошують, що загрози негайного дефолту для найбільшої світової економіки немає. Про це повідомляє Економічна правда з посиланням на Brookings Institution, інформує портал ПромПолітІнформ.
Сукупний державний борг Сполучених Штатів подвоївся з січня 2017 року, коли Дональд Трамп уперше обійняв посаду президента. У період його першої каденції заборгованість збільшилася на 7,8 трильйона доларів, зокрема через витрати на протидію пандемії. За час перебування на посаді Джо Байдена цей показник зріс ще на 8,4 трильйона доларів на тлі масштабних інфраструктурних пакетів та коронакризових видатків. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому в січні 2025 року боргові зобов’язання додали ще 3,8 трильйона доларів. Збільшення фіскального навантаження відбувалося на фоні зростання оборонних витрат через війну з Іраном та повернення надміру сплачених мит імпортерам.
Причини стрімкого накопичення зобов’язань
Швидке зростання боргу експерти пояснюють неминучим наслідком запитів суспільства на податкові пільги, розширення соціальних виплат та оборонні інвестиції. «Швидке збільшення держборгу США є неминучим наслідком вимог американців щодо нескінченних податкових пільг, розширення соцвиплат, інвестицій в оборону та відмови вирішувати проблему дефіциту систем медстрахування», — зазначила Джессіка Рідл із Brookings Institution. Додатковим чинником стали дві значні кризи — іпотечна 2007–2009 років та пандемія 2020–2023 років, які вимагали масштабних державних запозичень. Щороку американський уряд витрачає близько 7 трильйонів доларів, причому майже 60 відсотків іде на різноманітні соціальні програми, тоді як надходження від податків не встигають покривати ці видатки.
Реакція ринків та дохідність облігацій
На тлі досягнення знакової межі держборгу дохідність тридцятирічних казначейських облігацій США досягла 5,3 відсотка, що є найвищим показником з 2007 року. «Перша — попит на позикові кошти перевищує їх пропозицію. Друга — підвищення премії за ризик: інвестори сумніваються в здатності країни обслуговувати борг і побоюються, що влада оголосить дефолт або дозволить інфляції зрости, щоб зменшити борг», — пояснив лауреат Нобелівської премії з економіки Пол Кругман. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив про подвоєння планової програми викупу державних паперів до 4 мільярдів доларів, а 9 вересня уряд оголосив про аналогічну операцію на 6 мільярдів доларів. Такі кроки свідчать про готовність Вашингтона жертвувати курсом долара заради стримування прибутковості за борговими паперами.
Перспективи та оцінки експертів
Попри те, що загальна сума сягнула 40,14 трильйона доларів, більшість аналітиків виключають ризик гострої кризи чи дефолту. «Прямої загрози кризи немає, але зростання прибутковості вказує на проблеми. Якщо їх ігнорувати, у якусь мить почнеться масштабний відплив інвесторів з боргу США», — зазначив фінансовий журналіст Джон Отерс. Експерти порівнюють поточну ситуацію із сигналом індикатора в автомобілі, який попереджає про вихід процесу з-під контролю, але не свідчить про негайну зупинку двигуна. Оскільки США позичають у власній валюті та володіють статусом долара як головної резервної валюти, держава має значно більший запас міцності порівняно з іншими країнами світу.
Ілюстративне фото: MeanieHyaena / CC BY 4.0
Читайте також: Зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа запланована на вересень
