Дефіцит воєнного кошторису сягає 27 мільярдів доларів при потребі у $155 млрд
Масштаб фінансових викликів, з якими зіштовхується державна система, вимагає кардинальної перебудови підходів до формування доходів та видатків. Матеріали видання «Главком» свідчать, що у 2026 році загальна вартість забезпечення воєнних зусиль оцінюється у 155 мільярдів доларів. Цей показник охоплює не лише прямому видаткову частину держбюджету, а й вартість міжнародної допомоги зброєю, технікою та авіацією.
У поточному фінансовому контурі вже зафіксовано розрив, який вимагає термінових рішень від усіх гілок влади. Про суттєву трансформацію бюджетної реальності свідчить той факт, що держава змістила пріоритети із соціальних виплат на боротьбу з інфляційними процесами воєнного часу та покриття критичного браку коштів.
Дефіцит у $27 млрд та внутрішні джерела
Про те, що на поточний момент державі бракує 27 мільярдів доларів для забезпечення базових потреб, заявив Прем’єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, уряд планує акумулювати близько 7 мільярдів доларів всередині країни завдяки оптимізації видатків, економії та перерозподілу ресурсів. Залишкові 20 мільярдів доларів мають стати предметом складних переговорів із зовнішніми донорами.
Ситуація ускладнюється наявністю суттєвих ризиків щодо вже запланованої допомоги. Сергій Корецький підкреслив, що під загрозою блокування перебувають ще 29,5 мільярда доларів зовнішньої підтримки — ці кошти надійдуть лише за умови повного виконання Україною раніше взятих на себе зобов’язань перед партнерами.
Оцінка Міністерства фінансів
У той час як урядовці вишукують зовнішні та внутрішні резерви, внутрішні фіскальні органи демонструють стабільні показники виконання поточних планів. Згідно з оперативними даними станом на 30 вересня, які наведено у звіті Міністерства фінансів України в офіційному телеграм-каналі, до загального фонду держбюджету у вересні 2026 року надійшло 192,7 мільярда гривень.
Левову частку цих надходжень забезпечили фіскальні та митні органи. Як зазначено у звіті Мінфіну, Державна податкова служба перерахувала до загального фонду 78,2 мільярда гривень, а Державна митна служба спрямувала 73,3 мільярда гривень, що дозволило сформувати базовий податковий ресурс вересня.
Застереження Брюсселя та виборчий фактор
Водночас міжнародний тренд на залучення додаткових коштів зіштовхується зі стриманою реакцією партнерів. Як повідомляє видання Le Monde за підсумками зустрічі представників Єврокомісії, G7, МВФ, Норвегії та Південної Кореї 29 вересня, новий запит України на фінансову допомогу не знаходить швидкого схвалення в Брюсселі через внутрішньополітичні обставини в Євросоюзі.
Європейські дипломати вказують на складний процес узгодження багаторічного бюджету ЄС на 2028-2034 роки, який хоч і передбачає 100 мільярдів євро для України, але зазнає тиску з боку Німеччини та інших країн, що вимагають скорочення видатків. Ситуацію загострюють майбутні виборчі кампанії 2027 року у Франції, Іспанії, Польщі та Італії, де лідерка опитувань Марін Ле Пен вже заявляла про намір зупинити фінансування Києва в разі перемоги.
Очікування розрахунків та парламентські процедури
Наразі європейські інституції утримуються від однозначних обіцянок і очікують від української сторони деталізованих розрахунків. Наступні раунди обговорень за участю міністрів фінансів країн ЄС призначено на 9 жовтня, а саміт Європейської ради опрацює це питання в середині жовтня.
У контексті цих викликів ключового значення набуває швидкість ухвалення рішень українськими законодавцями. Попри очевидну потребу в негайних бюджетних корективах, керівництво Верховної Ради планує скликати народних депутатів на засідання лише 12 жовтня.
Контекст бюджетних рішень
Нагадаємо, раніше Кабінет Міністрів України вже був змушений реагувати на фінансові виклики шляхом жорсткого впорядкування видатків. Зокрема, уряд затвердив чітку пріоритетність державних витрат, де першочерговими визначено потреби оборони, виплату пенсій та заробітних плат працівникам бюджетної сфери.
Ілюстративне фото: Steven Lek / CC BY-SA 4.0
