Без централізованого водопостачання через забруднення річки залишилися 100 тисяч мешканців Молдови
Удари російських військ по українських об’єктах енергетичної інфраструктури давно вийшли за межі суто внутрішньої кризи України. Руйнування гідротехнічних і генеруючих потужностей чинить прямий транскордонний тиск на сусідні держави, створюючи тривалі екологічні та економічні виклики для регіону. Забруднення басейну Дністра внаслідок весняних обстрілів української гідроелектростанції продемонструвало пряму залежність безпеки Молдови від стабільності української енергосистеми.
Влада Республіки Молдова спільно з міжнародними експертами підбила фінансові підсумки цієї транскордонної кризи. У звіті Національного центру управління кризовими ситуаціями зазначено, що загальні збитки та витрати на ліквідацію наслідків витоку нафтопродуктів склали приблизно 46 млн леїв, або 2,33 млн євро. Хоча на території Молдови російська атака не пошкодила житлові будинки чи промислові будівлі, інцидент створив масштабну гуманітарну проблему, залишивши без питного водопостачання близько 100 тисяч громадян.
Мільйонні витрати Кишинева та загроза для міст
Основний удар екологічного лиха припав на північні райони республіки, зокрема місто Бєльці та Сороцький район. Через неможливість безпечного забору води з Дністра місцева влада була змушена зупинити освітній процес у школах та дитячих садках. У звіті кризового центру деталізовано структуру видатків: левову частку, а саме 1,8 млн євро, спрямували на екстрене реагування та усунення ризиків розповсюдження плями, 724 тисячі євро — на заходи екологічного захисту, 329 тисяч євро — на альтернативне забезпечення водою, а 97 тисяч євро пішли на потреби системи охорони здоров’я.
Плями мастила на поверхні води помітили ще 10 березня поблизу прикордонного села Наславча, що змусило молдовський уряд 15 березня запровадити режим екологічної тривоги із залученням військових і спеціалістів з України та Румунії. Як заявив міністр навколишнього середовища Молдови Георгій Хаждер, сукупна шкода природному середовищу перевищує 455 млн леїв, через що Кишинів готує судовий позов проти держави-агресора. Своєю чергою Генеральна прокуратура Молдови вже порушила кримінальну справу щодо забруднення водних ресурсів.
Енергетичний терор і нові атаки на об’єкти живлення
Подібні екологічні катастрофи є побічним, але системним наслідком методичного вибивання Росією базової інфраструктури. Про чергову ескалацію повідомив Президент України Володимир Зеленський, заявивши, що під час останньої комбінованої атаки було пошкоджено понад 15 об’єктів генерації та передачі електроенергії. За його словами, агресор випустив по українських містах і мережах понад 320 безпілотників Shahed, а також балістичні й крилаті ракети, спричинивши критичні відключення у Вінниці, Луцьку, Рівному, Житомирі, Нетішині та інших містах.
На фоні регулярних ударів руйнується спільний безпековий та логістичний простір, який країни вибудовували роками. Раніше віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон на урядовій нараді наголошував на стратегічній важливості з’єднання України та Молдови через Дністер шляхом будівництва мостового переходу Ямпіль — Косеуць. Цей маршрут покликаний був сформувати найкоротший транспортний коридор із Балтії на Балкани, позбавивши регіон залежності від застарілих поромних переправ.
Тепер же замість розвитку логістичних артерій Кишинів змушений адаптуватися до ризиків постійного воєнного сусідства. Розроблений експертами стратегічний план дій на 2026–2031 роки фокусується вже не на інфраструктурній експансії, а на формуванні альтернативних джерел водопостачання, модернізації станцій моніторингу води та накопиченні засобів ліквідації нафтових виливів. Екологічна ціна обстрілів українських енергооб’єктів дедалі відчутніше перекладається на сусідні європейські столиці, спонукаючи їх до юридичного та фінансового протистояння з агресором.
Ілюстративне фото: George Chernilevsky / CC BY 4.0
Читайте також:
