Девелопери змушені імпортувати арматуру з Китаю та Туреччини
Через прицільні ракетні удари росіян восени зупинилися підприємства групи «Метінвест», комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «Інтерпайп». Країна втратила власну виплавку сталі, що спричинило гострий дефіцит металу в будівельній галузі. Про це повідомляє Економічна правда з посиланням на GMK Center, інформує портал ПромПолітІнформ.
Донедавна українські забудовники спиралися переважно на продукцію вітчизняних комбінатів, але восени 2026 року ситуація докорінно змінилася. За даними Укрметалургпрому, частка імпорту у внутрішньому споживанні зросла з 22,6% у 2021 році до 46,8% за три квартали 2026-го. Тільки арматури в країну ввезли 84 тис. тонн, що майже в півтора раза перевищує показник аналогічного періоду минулого року.
Основними постачальниками стали Китай і Туреччина, продукція яких витісняється з ринків США та ЄС через мита й квоти. За інформацією GMK Center, китайські виробники забезпечили третину постачань гарячекатаного рулону, майже 60% холоднокатаного листа та 51,4% сталевих труб в Україну. Турецький бізнес відправив третину гарячекатаного прокату та половину покрівельного листа з полімерним покриттям.
Імпорт через логістичні перешкоди
Покривати нестачу доводиться через складні сухопутні маршрути та порти сусідніх європейських держав, оскільки пряме морське сполучення заблоковане. Доставка імпортних партій займає щонайменше два місяці, а сухопутні переходи та автомобільні дороги працюють у перевантаженому режимі. Ситуацію ускладнює підвищення тарифів Укрзалізниці на 30% та загальний дефіцит локомотивної тяги.
Учасники ринку зазначають, що власні резерви компаній виснажуються, а перехід на закордонну сировину супроводжується зростанням собівартості. Засновник KAN Development Ігор Ніконов повідомив, що за останній рік загальна собівартість будівництва в країні збільшилася на 30-35%. Зросли ціни на всі базові матеріали, зокрема пісок, щебінь, бетон та арматуру.
Дискусія щодо захисних мит
Будівельний сектор і металургійні підприємства розійшлися в поглядах на подальшу регуляторну політику держави. Девелопери наполягають на негайному скасуванні антидемпінгових мит, щоб зменшити фінансовий тиск на проєкти відбудови. Натомість представники групи «Метінвест» виступають проти відкриття кордонів для дешевого імпорту, який може містити російську сировину.
Водночас директор GMK Center Станіслав Зінченко закликає не драматизувати поточну ситуацію з постачанням. На його думку, коливання цін та логістичні труднощі є тимчасовими ринковими реакціями, які поступово збалансуються. Металурги ж вимагають від уряду комплексних заходів підтримки, включаючи мораторій на підвищення транспортних тарифів та допомогу у відновленні потужностей.
Фото: Економічна правда
Читайте також: Росія завдала п’ятого балістичного удару по комбінату «Запоріжсталь»
