За чотири роки роботи Верховної Ради 48 народних депутатів не стали авторами жодного ухваленого закону.
Про це повідомляє Комітет виборців України, передає ПромПолітІнформ.
Продуктивність визначалася як співвідношення кількості поданих законопроектів до ухвалених (є чинними законами) за чотири роки роботи Верховної Ради VIII скликання. При цьому враховувалися лише проекти законів, а не постанов.
«Найменш продуктивним депутатом ВР є позафракційний Євгеній Мураєв. За чотири роки він подав 160 проектів законів, жоден із яких не був прийнятий. У списку найменш продуктивних політиків також члени «Опозиційного блоку» Юрій Солод (подано 111/ прийнято 0), Олександр Вілкул (108/0), Дмитро Шпенов (81/0) та Дмитро Колєсніков (80/0)», – йдеться у повідомленні.
Як зазначають у КВУ, загалом у Раді є 48 політиків, які досі не стали авторами жодного ухваленого закону. «Серед них такі відомі прізвища як Вадим Рабінович (53/0), Нестор Шуфрич (24/0), Віктор Шевченко (73/0), Сергій Ківалов (34/0), Михайло Добкін (6/0), Андрій Білецький (43/0), Дмитро Ярош (12/0)», – зазначають у Комітеті виборців.
У той же час, у Раді є депутати, які стали авторами десятків ухвалених законів. За інформацією КВУ, найбільш продуктивним депутатом ВР є член фракції БПП Гліб Загорій. «За чотири роки кожен другий законопроект політика став законом (подано 53/прийнято 25)», – пояснюють у Комітеті виборців.
«Серед лідерів депутатських фракцій найпродуктивнішим є Артур Герасимов, 32% законопроектів якого стали законами (подано 91/прийнято 29). На другому місці Максим Бурбак із показником 26% (118/31), третій Олег Ляшко – 20% (269/54)», – інформує КВУ.
Голова КВУ Олексій Кошель підкреслює, що поділ на коаліцію та опозицію є ключовим фактором, що впливає на ймовірність ухвалення депутатського законопроекту. «Однак варто враховувати, що навіть серед опозиційних фракцій і груп є надпродуктивні депутати. Так, законами стають 26% законопроектів Оксани Корчинської із РПЛ. Це стільки ж, скільки у голови «Народного фронту». Також законами стають 23% законопроектів Юрія-Богдана Шухевича (РПЛ) і 22 % законопроектів Віктора Галасюка (РПЛ) та Олексія Рябчина («Батьківщина»). Тому говорити, що опозиція повністю виключена з процесу прийняття рішень, також некоректно», – додає Кошель.
Інші матеріали розділу Політика
Виборче законодавство створювалося у мирний час, і законодавець не міг передбачити масштаби наслідків, які спричинила повномасштабна війна. Тож країні знадобиться додаткове врегулювання питання проведення повоєнних виборів на законодавчому рівні. Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав голова Центральної… Продовження…
Президент України Володимир Зеленський заявив, що на першому Глобальному саміті миру, який відбудеться 15−16 червня в Бюргенштоці, Швейцарія, обговорять шляхи досягнення тривалого миру для України відповідно до Статуту ООН і норм міжнародного права. Про це він написав у Twitter (X), інформує портал PromPolitInform. За словами… Продовження…
Президенти Естонії, Латвії та Литви – Алар Каріс, Едгарс Рінкевічс і Гітанас Науседа – у зв’язку з 20-ю річницею приєднання країн Балтії до Євросоюзу закликали розпочати переговори щодо вступу України до цього блоку. Це, інформує… Продовження…
Північноатлантичний Альянс 16 травня проведе засідання найвищого військового органу – Військовий комітет. В межах засідання також відбудеться зустріч Ради Україна-НАТО. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу НАТО, інформує портал PromPolitInform. Як розповіли у відомстві, на… Продовження…
Україна схвалює ідею генсека НАТО про створення спецфонду Альянсу обсягом 100 млрд євро для підтримки української оборони, але зацікавлена у деталях функціонування такого фонду. Про це заявив президент України Володимир Зеленський на пресконференції після зустрічі з… Продовження…
26 квітня у віртуальному форматі відбулась чергова, 21-а зустріч представників оборонних відомств Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Головним підсумком стало виділення США найбільшого пакета військової допомоги Україні. Про це повідомляє «Апостроф», посилаючись на… Продовження…
