Європейська комісія розробила нові правила розширення ЄС, які передбачають сильнішу вагу держав-членів у переговорах з кандидатами про вступ до блоку.
Як передає портал ПромПолітІнформ, про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на Radio Free Europe, яке ознайомилося з документом, що має бути оприлюднений 5 лютого.
У цьому документі Європейська комісія пропонує державам-членам ЄС «вносити більш систематичний внесок у процес вступу, в тому числі за допомогою моніторингу на місцях через своїх експертів, шляхом безпосередньої участі в щорічних звітах і за допомогою галузевої експертизи».
«У держав-членів також буде можливість більш регулярно переглядати і контролювати загальний прогрес», – йдеться в проєкті документа.
Документ закликає до створення додаткових стимулів для країн-претендентів, які показують добрі результати. Серед них – збільшення фінансування, якщо країни показують прогрес у реформах, і тісніша співпраця з міжнародними фінансовими інститутами для посилення підтримки.
Якщо ж країни демонструватимуть відкат чи затримки в проведенні необхідних реформ, це може призвести до санкцій – наприклад, припинення фінансування або переговорів про вступ.
Також документ передбачає можливість нового відкриття вже закритих глав у переговорах.
Обсяг і інтенсивність фінансування ЄС можуть бути скориговані в бік зниження. Виняток – підтримка громадянського суспільства. Водночас вигоди від тіснішої інтеграції, наприклад, доступ до програм ЄС чи односторонні поступки в доступу до ринків можуть бути скасовані.
Запропонований план держави-члени ЄС планують обговорити і затвердити на саміті в Брюсселі в березні – перед балканським самітом в Загребі, який відбудеться у травні.
У разі схвалення нова методологія буде застосовуватися до Албанії, Боснії і Герцеговині, Косова і Північної Македонії. Сербії та Чорногорії нові правила не стосуватимуться, оскільки вони вже почали переговори про вступ з Брюсселем.
Нові правила були розроблені після того, як ЄС у жовтні вкотре відмовився починати переговори з Північною Македонією та Албанією. Рушійною силою при ухваленні цього рішення була Франція, яка зажадала зміни правил розширення ЄС.
Париж стверджує, що Скоп’є і Тирана не показали достатній прогрес в проведенні реформ, не достатньо боролись з корупцією та надто слабко працювали над зміцненням верховенства права.
