Коронавірус і глобальна криза-2020 та їх вплив на країни, що розвиваються

Завдяки підписанню торговельної угоди між США та Китаєм 2020 рік розпочався на оптимістичній ноті. Втім, стрімке поширення коронавірусу в світі призвело не тільки до погіршення настроїв, а й до глобальної економічної рецесії, яка в тій чи іншій мірі зачепила всі країни, незважаючи на їх фундаментальну стійкість. Такого глибокого та швидкого падіння світ не спостерігав майже століття. Однак попри це, очікується, що світова економіка так само швидко й одужає. По це на порталі PromPolitInform пише Анастасія Співак.

Стрімке поширення COVID-19 у світі змусило країни використовувати безпрецедентні заходи обмеження, які донині майже не здійснювалися. Такими заходами були: жорстке регулювання переміщення осіб, часткова або повна зупинка підприємств, повне закриття кордонів. Першим на такі кроки наважився Китай.

Це дозволило країні у доволі короткий проміжок часу (по суті лише місяць – лютий) зупинити розповсюдження пандемії, взяти під контроль процес зараження та спонукати до максимального охоплення одужання громадян. Крім того, Китаю вдалося уже з березня запустити повний економічний цикл завдяки суттєвій державній підтримці в особі уряду та центрального банку.

Якщо в січні – лютому промислове виробництво обвалилося на 13.5% р/р, то вже в березні падіння уповільнилося до 1.1% р/р.

Натомість поширення пандемії в інших країнах стало майже одночасно – починаючи з кінця лютого – у період, коли Китай уже готувався до виходу з карантинного режиму. У результаті світ зіштовхнувся з одночасним стрімким падінням попиту, обмеженням виробничого процесу та логістичними проблемами.

Саме через доволі схожу дію карантинних заходів глобальна економіка потрапила в рецесію, від якої постраждали як розвинені країни, так і країни, що розвиваються.

Причому останні, з огляду на їх більшу залежність від зовнішнього середовища через сировинно орієнтовані економіки або ж недостатність внутрішнього капіталу, стикнулися суттєвіше з глибоким зниженням цін на світових товарних ринках та слабким інтересом іноземного капіталу до ризику.

Попри це, навіть за таких негативних умов, країни, що розвиваються, мають більше переваг у поточному році, аніж у попередні кризові періоди, зокрема в 2008 – 2009 роках. Так, ціни на сировинні товари падають однаково як на метали та зернові, так і на паливо. Причому останнє квітневе падіння цін на нафту підтвердило, що ціни на енергоносії залишатимуться ще доволі довго на низькому рівні.

Це дає більшості країнам, що розвиваються, у тому числі й Україні, поліпшені умови торгівлі.

З іншого боку, на світових фінансових ринках ситуація теж не настільки жорстка, як у попередніх кризах, адже наразі вже кілька років поспіль маємо надто низький рівень світових процентних ставок, що ставить країни, що розвиваються у привабливе становище завдяки їх відносно високих процентних ставках.

Крім того, накопичений запас міцності у формі достатнього рівня міжнародних резервів та швидшим у порівнянні з розвиненими країнами темпами економічного зростання сформували стійкий фундамент для національних валют цих країн. Так наразі зниження індексу MSCI EM Currency від переломних значень становить близько 5%, тоді як наприкінці 2008 – початку 2009 це значення становило близько 15%.

На сьогоднішній день з метою стабілізації економічної ситуації країни ухвалили цілий спектр як монетарних, так і фіскальних заходів. Причому обсяги допомоги в різних країнах коливаються від 0.5% до майже 50% ВВП, залежно від фінансових можливостей окремої держави.

До монетарних можна віднести суттєве зниження ключових процентних ставок центральних банків, а також відновлення/запуск програм кількісного пом’якшення в різних модифікаціях.

Серед фіскальних заходів найчастіше застосовуються податкові знижки та інші форми податкових пільг як для фізичних осіб, так і для підприємств, державні кредитні гарантії, цільова підтримка секторів, наприклад туризму та додаткові інвестиції в інфраструктуру.

Очікується, що комплекс монетарно-фіскальних стимулів дозволить у доволі короткий проміжок часу подолати негативні наслідки поточної кризи. Причому країни, що розвиваються завдяки більш стійким фундаментальним факторам у порівнянні з розвиненими країнами та привабливістю для іноземних інесторів матимуть змогу швидше активізувати економіку та відновити стабільні темпи економічного зростання вже з другої половини 2020 року.

Анастасія Співак,

Інститут журналістики КНУ ім.Т.Г.Шевченка

Фото з відкритих джерел