В Києві введуть нові штрафи за балкони та вікна: кому доведеться заплатити та скільки

КМДА хоче привести архітектурний вигляд столиці до ладу – чи заробити грошей

Київська мерія продовжує енергійно працювати на благо жителів столиці, а для цього навіть готова розвернутися на 180 градусів. Якщо раніше у Києві знесення історичних об’єктів було справою звичною та буденною, то тепер КМДА, схоже, вирішила кинутися в інші крайнощі. Про це пише «Наш Дарницький», інформує портал PromPolitInform.

Культурну спадщину не лише активніше захищатимуть – за її видозміну власникам планують підняти штрафи. Наразі вони можуть досягати 170 тис. гривень – але цього, схоже, мало. У перспективі влада хоче запровадити й кримінальне покарання. Куди можуть навести добрі наміри КМДА, з’ясували Vesti.ua.

Питання підняли новопризначені Кличком люди

За порядок в архітектурі столиці та штрафи відповідає Департамент охорони культурної спадщини (ДОКН) КМДА. Його 18 серпня, згідно з розпорядженням мера Києва, очолила Марина Соловйова.

Соловйова за освітою юрист, є одним із співзасновників адвокатського об’єднання, очолювала кілька громадських організацій. Зокрема, відстоювала столичну Пейзажну алею.

У 2013-2019 роках входила до складу політичної сили Анатолія Гриценка «Громадянська позиція», від якої двічі балотувалася до Ради (№3 та №5 у списку), обидва рази – невдало. Також балотувалася до Київради у 2015 році, куди теж не пройшла.

Заступником Соловйової став активіст Дмитро Перов. Кличко повідомив, що його кандидатуру запропонувала київська громадськість. Раніше петиція про призначення Перова головою Департаменту набрала 6 тисяч голосів на сайті КМДА. Після цього активіст потрапив на особистий прийом до мера, де розповів про проблемну долю історичних будівель столиці.

Слід зазначити, що призначення нових голів ДОКН Віталій Кличко підходив з усією відповідальністю. Попереднього начальника Олександра Никоряка було звільнено з посади ще 8 червня, після того, як його помітили за відвідуванням ресторану в глибоку комендантську годину. Тож Кличко шукав наступників Нікоряка майже 2,5 місяця.

Нові штрафи та покарання. Чого хочуть чиновники

Згідно із законом, заборонено змінювати вигляд фасадів будинків, які внесено до списку архітектурних пам’яток. Про це говорить відповідь Київради з громіздкою назвою «Про вжиття першочергових заходів щодо приведення фасадів об’єктів культурної спадщини, розташованих у центральному історичному ареалі міста Києва у належний стан» від 15 квітня 2022 року.

Так, документ було прийнято трохи більш ніж півтора місяця після початку повномасштабного вторгнення. Справа в тому, що на пленарне засідання його винесли ще 21 лютого.

Згідно з цим рішенням, заборонено:

будь-які прибудови у вигляді балконів і лоджій;

розширення, утеплення та засклення наявних;

облаштування нових і розширення наявних віконних і балконних отворів;

зміна форми та кольору віконних рам і балконних дверей (зокрема їх заміна на пластикові);

розміщення кондиціонерів, за деякими винятками.

Штрафи за порушення передбачені такі:

для фізичної особи – 1 700 грн;

для юридичної особи – від 17 000 до 170 000 грн.

Глава ДОКН Марина Соловйова вважає, що цих сум недостатньо, оскільки місту завдають значно більших збитків. Розміри штрафів хочуть збільшити через зміни до законодавства про охорону культурної спадщини. Це прерогатива Верховної Ради, куди звернулися з ініціативою чиновники КМДА.

Крім того, за знищення пам’яток хочуть запровадити кримінальну відповідальність. Для цього парламент має ратифікувати Нікосійську конвенцію, одним із перших підписантів якої з 11 вересня 2017 року є Україна.

Кого штрафуватимуть в першу чергу

Найбільше претензій має ДОКН до підприємців. Це логічно не лише з погляду штрафів, які можуть бути у сто разів більшими, ніж для простих громадян. У них більше можливостей та масштаби їхніх порушень, як правило, значніші.

Так, заступник голови Департаменту Дмитро Перов наводить приклад демонтажу автентичних старих дверей архітектурної пам’ятки на Богдана Хмельницького, 40 в одній із найстаріших аптек Києва власником 14 жовтня.

З початку повномасштабного вторгнення в Києві без війни знищено або суттєво пошкоджено 23 історичних будівлі, продовжує Перов.

Тож простих киян штрафують лише за самовільне встановлення балконів, дверей, терас чи добудов на історичних будівлях, або за демонтаж чи заміну автентичних об’єктів. Причому спершу порушнику мають винести розпорядження щодо демонтажу і лише у разі його невиконання виписують штраф.

Поки що боротися із пластиковими вікнами та балконами жителів столиці ДОКН фізично не в змозі. У їхньому штаті працюють лише три інспектори. Водночас Марина Соловйова каже, що в перспективі буде більше співробітників.

Наскільки ефективною є робота Департаменту охорони культури

У тому, що ДОКН не вистачає рук, Vesti.ua змогли переконатися на власному досвіді. Під час написання матеріалу ми звернулися до кількох представників столичної влади. Скрізь нам ввічливо, чи не зовсім, пояснили, що наші питання лежать у компетенції винятково зазначеного Департаменту. Сам ДОКН через форму журналістського запиту надати нам коментар так і не зміг.

Як чиновники працювали ще буквально за тиждень до призначення Соловйової, можна розібрати на класичному прикладі. Так, на столичному Подолі 10 серпня знесли один із найстаріших дерев’яних будинків. Будівлі на вулиці Ярославській, 13 було дві сотні років. Той самий Перов, який був ще простим активістом, заявив, що знесення будівлі мимовільне.

Двохсотрічна споруда з якоїсь причини не значилася в ранзі об’єкта культурної спадщини. Водночас ДОКН кивав на Мінкульт, а той, своєю чергою, на ДОКН. В результаті Департамент видав припис про зупинення робіт, але… нічого не сталося і споруду «благополучно» знесли.

З цього можна зробити висновок, що Департаменту охорони культурної спадщини КМДА не вистачає повноважень, людей і фінансування. Втім, у разі підвищення штрафів останній пункт можливо вдасться закрити. Головне, щоб гроші потім дійшли, куди треба.