В оборонній «дорожній мапі» ЄС Україну визначають як ключову складову оборонної готовності Євросоюзу. Як повідомляє «Європейська правда», про це йдеться у тексті документа, що є у розпорядженні редакції. Інформує портал PromPolitInform.
Шостий розділ «дорожньої мапи» має заголовок «Україна як ключова складова зусиль Європи для (оборонної) готовності».
У ньому йдеться, що в інтересах самої України, а також і Європи – щоб Україна стала «сталевим дикобразом», надто складною здобиччю для загарбника. Відтак оборонні зусилля Європи мають бути спрямовані також на подальше посилення обороноздатності України, і також слід подбати, щоб Європа вчилася з бойового досвіду України, її інновацій, досвіду військово-цивільної співпраці тощо.
«Країни-члени та ЄС робитимуть внесок у «рамку» для довгострокових безпекових гарантій для України, що ґрунтуватимуться на: довгострокових правових засадах; прогнозованому багаторічному фінансуванні та військовому постачанні; інтеграції з європейською оборонно-технічною базою; чітких консультаційних механізмах; а також зв’язку зі вступом України до ЄС і повоєнною відбудовою», – йдеться у документі.
Метою визначають, щоби Україна зберігала обороноздатність і була спроможною відбити потенційні нові напади Росії, а український ОПК був повноцінно інтегрований з європейським – що створить переваги для обох сторін.
Для підтримання й розвитку оборонних спроможностей України у короткостроковій перспективі Єврокомісія планує залучити «репараційну позику» з використанням заморожених російських активів, що забезпечить стабільне постачання Україні зброї – «переважно з європейської та української оборонної індустрії відповідно до потреб на полі бою».
Паралельно це сприятиме розбудові співпраці ОПК, розвитку, інноваціям та масштабуванню.
Також ці зусилля передбачають продовження і масштабування допомоги з підготовкою військових через спеціальну місію ЄС EUMAM, а також покращений збір розвідданих.
Окремо відзначають альянс дронів з Україною як проєкт, що сприятиме створенню спільних підприємств за межами України та дозволить поєднати європейські технології та українські практичний досвід і знання.
На цю мету працюватиме і участь України у таких фінансових програмах ЄС, як SAFE та EDIP/Ukraine Support Instrument (USI).
«Залежно від прогресу, на початку 2026 року можна розглянути створення додаткової ініціативи з фокусом на Україні», – зазначають у документі.
Цільовими етапами у реалізації цього задуму називають:
– ухвалення Інструменту підтримки України у межах програми EDIP та «репараційної позики» до кінця 2025 року;
– реалізацію задуму у межах «снарядної ініціативи» з постачанням 2 млн снарядів – до кінця 2025 року;
– включення України у різні проєкти співпраці за військовими спроможностями та запуск альянсу дронів – у першому кварталі 2026 року;
– розгляд додаткових стимулів, щоб країни-члени надавали підтримку Україні, на початку 2026 року;
– запуск ініціативи Brave Tech EU з фінансуванням на тестування інноваційних рішень за потребами на полі бою, які визначать разом з Україною – до кінця 2026 року;
– продовження військової навчальної місії ЄС і співпраця у подальшому з заходами «коаліції рішучих», коли для цього складуться обставини.
Нагадаємо, 16 жовтня Єврокомісія презентувала оборонну «дорожню мапу» – комплексний план зміцнення європейських оборонних можливостей, який серед іншого передбачає протидію безпілотникам та іншим загрозам з повітря, моря і космосу.
