Чорне море більше не є безпечною зоною для росії: як Україна зламала домінування Чорноморського флоту рф
Те, що ще кілька років тому подавалося кремлем як непорушна військово-морська перевага, сьогодні фактично втратило свій зміст. Чорне море перетворилося для російського флоту на зону постійного ризику, а сам Чорноморський флот рф – на структуру, яка змушена не домінувати, а виживати.
Завдяки системному розвитку українських морських дронів, спеціальних операцій Сил оборони із їх застосуванням та технологічних рішень Україна змінила правила морської війни. Російський флот, який десятиліттями вважався ключовим інструментом проєкції сили кремля в регіоні, був змушений відтягнути значну частину сил у район Новоросійська та перейти до оборонної моделі дій.
Ключові втрати, які змінили ситуацію на морі
13 квітня 2022 року двома українськими протикорабельними ракетами «Нептун» був уражений флагман Чорноморського флоту РФ, ракетний крейсер «Москва». Внаслідок удару на борту сталася детонація боєзапасу та потужна пожежа, після чого корабель втратив хід, перекинувся і затонув.
29 жовтня 2022 року відбулася перша в історії війн успішна комбінована атака на військову базу противника із застосування виключно українських морських безекіпажних катерів, що стало початком нової епохи морської війни. Ціллю атаки була головна база Чорноморського флоту РФ у Севастопольській бухті (тимчасово окупований Крим).
Одним із символічних ударів стало знищення ракетного корвета «Івановєц», який виконував завдання з контролю акваторії та ракетного ураження надводних цілей. Корабель затонув на рейді озера Донузлав (окупований Крим). Його знищення стало сигналом: навіть сучасні бойові кораблі більше не гарантують безпеки.
У серпні 2023 року у Севастопольській бухті уражено підводний човен «Ростов-на-Дону». Ще один підводний човен проєкту 636.3 «Варшавянка» підводні дрони «Sub Sea Baby» Служби безпеки України підірвали у порту Новоросійська у грудні 2025 року. Унаслідок вибуху субмарина зазнала критичних пошкоджень і фактично виведена з ладу.
4 листопада 2023 року під час успішної атаки української авіації на суднобудівний завод «Залив» у тимчасово окупованій Керчі уражено російський малий ракетний корабель «Аскольд» (проєкт 22800 «Каракурт»). Ще один малий ракетний корабель «Циклон» було успішно уражено та потоплено у травні 2024 року Силами оборони України.
14 лютого 2024 року було знищено великий десантний корабель «Цезар Куніков» російського Чорноморського флоту. Успішну спецоперацію провели спецпризначенці «Групи 13» Головного управління розвідки МО України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони. Такі кораблі є критичними для логістики – вони забезпечують перекидання техніки, боєприпасів та особового складу. Їх втрата безпосередньо впливає на здатність рф підтримувати окупаційні угруповання. Також у різні часи були знищені або критично пошкоджені ВДК «Новочеркаськ», «Мінськ», «Ямал», «Азов» та «Оленегірський горняк».
5 березня 2024 року в результаті спецоперації Головного управління розвідки МО України був знищений патрульний корабель проєкту 22160 «Сергій Котов» Чорноморського флоту РФ. Варто відзначити, що було уражено корабель, який здійснював контроль району Керченської протоки та супровід російських суден. Це продемонструвало, що навіть найбільш захищені ділянки морських комунікацій та інфраструктури рф не є недосяжними.
Системного характеру набули втрати десантних катерів «Серна», «Акула» та швидкісних катерів типу «Тунець», які використовувалися для логістики, транспортування підрозділів десанту та забезпечення окупаційних сил у Криму. Їх знищення поступово руйнує оперативну гнучкість російських сил у прибережній зоні.
Окремий стратегічний вимір мають фрегати «Адмірал Макаров» та «Адмірал Ессен» – носії крилатих ракет «Калібр». Саме вони після втрати крейсера «Москва» відігравали ключову роль у ракетних ударах по Україні, зокрема по Одесі, Миколаєву, Києву та інших містах. Ураження таких платформ закономірно зменшує спроможність рф здійснювати ракетний терор з моря. Російський фрегат «Адмірал Макаров» було ушкоджено в ніч на 6 квітня 2026 року в порту Новоросійськ внаслідок щонайменше двох прямих влучань українських дронів. У травні 2026 року отримав ушкодження російський фрегат «Адмірал Ессен» Чорноморського флоту РФ. Ударні дрони Сил безпілотних систем ЗСУ успішно вразили ворожий корабель у бухті Новоросійська під час масованої атаки на військово-морську базу.
Всього за даними Генерального штабу ЗСУ на 3 червня 2026 року знищено та пошкоджено: 33 кораблі та катери і 2 підводних човна вмф росії.
Технологічний фактор: нова епоха морської війни
Ключовим елементом цієї трансформації стали українські морські дрони MAGURA. Саме вони сформували нову реальність морського бою, в якій навіть дорогі та сучасні кораблі більше не мають гарантованої захищеності.
Фактично Україна довела: країна без потужного класичного флоту здатна системно витісняти одну з найбільших морських потуг регіону. Чорне море перестало бути контрольованою зоною для рф і перетворилося на простір постійної загрози.
Економічний вимір втрат рф
Окрім оперативного ефекту, втрати Чорноморського флоту мають колосальний фінансовий масштаб. Сукупна вартість знищених та уражених кораблів, за оцінками аналітичних джерел, уже перевищує 4 мільярди доларів США.
Орієнтовно:
- ракетний крейсер «Москва» – близько 750 млн доларів;
- підводний човен «Ростов-на-Дону» – близько 570 млн доларів;
- фрегати «Адмірал Макаров» та «Адмірал Ессен» – понад 500 млн доларів кожен;
- великі десантні кораблі – 60-70 млн доларів за одиницю;
- малі ракетні та патрульні кораблі – від 50 до 100 млн доларів.
Це не лише військові втрати, а й пряме вилучення ресурсів, які могли б бути спрямовані на внутрішній розвиток держави-агресора. За ці кошти росія могла б модернізувати цивільну інфраструктуру, фінансувати соціальні програми або розв’язувати накопичені регіональні проблеми. Натомість мільярди доларів були втрачені внаслідок війни, яку кремль сам і розпочав.
Війна виходить далеко за межі Чорного моря
Новим підтвердженням цієї тенденції стала успішна операція Сил оборони України в Кронштадті – одній із ключових баз Балтійського флоту рф.
У ніч на 3 червня 2026 року підрозділи Сил оборони України уразили корвет «Бойкий» (проєкт 20380 типу «Стерегущий»). Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що на борту корабля підтверджено масштабну пожежу, а результати та масштаби пошкоджень уточнюються.
Коментуючи подію, військовий експерт, кандидат історичних наук, доцент Сергій Соколюк зазначає, що йдеться не лише про ураження окремої бойової одиниці, а про черговий доказ фундаментальної трансформації сучасної морської війни.
За словами експерта, Україна фактично змусила російський флот воювати за новими правилами. Якщо ще кілька років тому великі надводні кораблі вважалися головним інструментом контролю морського простору, то сьогодні навіть добре захищені кораблі у власних пунктах базування залишаються вразливими для високоточних безпілотних систем, ракетного озброєння та комплексних комбінованих ударів.
Особливого значення цьому епізоду додає місце події. Кронштадт тривалий час розглядався російським військовим керівництвом як відносно безпечна база Балтійського флоту. Ураження корабля в такому районі демонструє, що географічна віддаленість більше не гарантує захисту від сучасних засобів ураження.
Під час широкомасштабної війни росія вже втратила або отримала серйозні пошкодження значної кількості кораблів Чорноморського флоту, включаючи флагманські та десантні одиниці. Внаслідок цього російський флот був змушений відводити кораблі від українського узбережжя, змінювати систему базування та витрачати значні ресурси на оборону власних військово-морських об’єктів.
Корвети проєкту 20380 типу «Стерегущий» належать до сучасних багатоцільових кораблів російського флоту. Вони оснащені ракетним, артилерійським та протичовновим озброєнням, а їх будівництво потребує багаторічного виробничого циклу. Тому навіть часткове виведення такого корабля з ладу має не лише військовий, а й суттєвий економічний ефект.
За відкритими оцінками, вартість одного корвета проєкту 20380 становить близько 15–20 млрд рублів залежно від комплектації та року будівництва. За поточним курсом це орієнтовно 180–250 млн доларів США. Водночас реальна ціна відновлення може виявитися значно вищою через санкційні обмеження, дефіцит окремих комплектуючих та перевантаження російської суднобудівної галузі військовими замовленнями.
Якщо корабель отримав критичні пошкодження корпусу, енергетичної установки або систем управління озброєнням, його ремонт може тривати роками або виявитися економічно недоцільним. У такому випадку росія втратить не лише сотні мільйонів доларів, а й бойову одиницю, заміна якої потребуватиме значного часу.
Стратегічно ж головний результат полягає в іншому: кожен успішний удар по кораблях противника змушує росію витрачати дедалі більше ресурсів на захист баз, портів, судноремонтних заводів та морської інфраструктури. Таким чином Україна створює для противника додаткові витрати, які багаторазово перевищують вартість застосованих засобів ураження. Саме це і є одним із ключових принципів сучасної асиметричної війни на морі.
Сьогодні Чорноморський флот рф більше не є інструментом домінування. Він змушений діяти обережно, відводити кораблі від зон ризику, посилювати оборону власних баз та постійно враховувати можливість удару навіть у глибокому тилу. А удар по корвету «Бойкий» у Кронштадті демонструє, що нова реальність морської війни поширюється вже далеко за межі Чорного моря. Ініціатива дедалі більше переходить до тих, хто здатен швидше адаптуватися до технологічних змін і нав’язувати противнику власні правила гри.
Автор: Іван Арєф’єв
Фото: Facebook ГШ ЗСУ
Колаж: Андрій Атлантов
