Литва розглядає можливість застосування українського досвіду з підготовки до кризових ситуацій в умовах війни. Заступник міністра розвитку громад та територій Костянтин Ковальчук зазначив, що українські плани стійкості можуть стати предметом міжнародного співробітництва.
Про це повідомляє Главком, інформує портал ПромПолітІнформ.
Українські напрацювання щодо підготовки до кризових викликів викликали інтерес у Литви. Посол цієї держави Інга Станітє-Толочкене обговорила з представниками українського міністерства заходи, що дозволяють зберігати стабільність систем життєзабезпечення під час воєнних загроз.
Стратегія захисту критичних об’єктів
Костянтин Ковальчук наголосив, що впровадження нових планів не скасовує необхідність базових підготовчих робіт до опалювального сезону. Ремонт тепломереж та заміна котлів залишаються критично важливими, оскільки без справності технічних систем жодні додаткові заходи безпеки не забезпечать стабільне тепло- та водопостачання.
Уряд визначив чотири ключові напрямки, які мають посилити стійкість територій. Першим є вдосконалення інженерного захисту, що має бути ефективнішим за стандартні габіони. Другим — розвиток розподіленої генерації, яка дозволить областям забезпечувати автономне енергоживлення стратегічних об’єктів у разі масових блекаутів.
Інтеграція планів стійкості в державну політику
Ще два напрямки стосуються впровадження резервних джерел живлення для насосних станцій та заміни централізованих теплових потужностей на мережу невеликих, менш вразливих об’єктів. Це має мінімізувати ризики прицільних ударів ворога по великих ТЕЦ.
Поняття «плани стійкості» закріплено постановою Кабінету Міністрів №393, ухваленою 20 березня 2026 року. Посадовець підкреслив, що цей перелік заходів не є вичерпним і може розширюватися шляхом включення рішень щодо логістики, захисних споруд та забезпечення зв’язку.
Ілюстративне фото: Житомирська облрада / CC BY-SA 4.0
Читайте також: РФ атакувала 15 об’єктів критичної інфраструктури — Мінрозвитку
