Поблизу Гомеля, приблизно за 40 кілометрів від українського кордону, формують нову десантно-штурмову бригаду. Ударного угруповання поки немає, але Кремль продовжує використовувати Білорусь як військовий балкон.
Про це пише Іван Арєфєв спеціально для порталу Промполітінформ.
Щоправда, поки що для цієї грізної бригади сформували лише один батальйон. Решта існує переважно в планах, наказах і на білоруському телебаченні. Тобто Лукашенко вже урочисто надув щоки, поправив вуса і показав Україні страшний військовий кулак. Але якщо придивитися уважніше – там поки що кулак без кількох пальців.
Білоруське командування обіцяє сформувати ще один батальйон, артилерійські, зенітні та розвідувальні підрозділи. Усе серйозно: будують полігони, прокладають маршрути, облаштовують місця для техніки. Одним словом, готуються так, ніби завтра підуть на Київ. А живуть так, ніби післязавтра доведеться пояснювати, навіщо взагалі починали.
У ДПСУ заспокоюють: ударного угруповання, здатного розпочати наступ, біля кордону зараз немає. Необхідної концентрації військ, техніки, артилерії, боєприпасів і логістики – НЕМАЄ!
Є Лукашенко. Є телевізор. Є один батальйон. І є багато військово-політичного сопіння в бік України.
Але сміятися зовсім розслаблено не варто. Білоруське керівництво давно перетворило країну на військовий балкон Кремля. Саме з її території у 2022 році заходили російські війська, злітали літаки та летіли ракети. Сьогодні росіяни використовують білоруський повітряний простір для маршрутів ударних дронів.
Тому справа не стільки в можливостях білоруської армії, скільки в готовності режиму Лукашенка знову дати росії ключі від північного під’їзду до України.
Нова бригада біля Гомеля може виконувати одразу кілька завдань. Перше – лякати українців. Друге – змушувати Україну тримати сили на північному кордоні. Третє – створювати військову інфраструктуру, куди за потреби можна швидко завезти російських «туристів» із танками, ракетами та традиційною російською звичкою називати вторгнення навчаннями.
Лукашенко чудово розуміє, що самостійний похід білоруської армії в Україну може стати найкоротшою військовою кампанією в її історії. Десантно-штурмова бригада ризикує дуже швидко перетворитися на пішохідно-відступальну. Бо український кордон сьогодні – це вже не той кордон, який російські колони переходили у лютому 2022 року. Там фортифікації, мінні поля, розвідка, дрони та військові, які добре пам’ятають, звідки тоді прийшла біда.
Тому наша відповідь має бути спокійною і холодною. Будуєте полігони – ми будуємо укріплення. Формуєте батальйони – ми визначаємо координати. Прокладаєте військові маршрути – ми уважно вивчаємо, куди вони ведуть. І якщо комусь у Мінську знову захочеться перевірити український кордон на міцність, не варто плутати нашу стриманість зі слабкістю.
Білоруський народ нам не ворог. Але режим, який добровільно працює кремлівським військовим тамбуром, повинен чітко розуміти: двері в Україну зачинені. А якщо Лукашенко все-таки вирішить постукати своєю новою бригадою – відповідь може бути такою, що вуса ще довго входитимуть у Мінськ окремо від їхнього господаря.
Автор Іван Арєфʼєв
Колаж: Андрій Атлантов
