Інформація підтверджена: 18 вересня 2026 року президент США Дональд Трамп підписав закон Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Документ спрямований проти російських енергетичного й оборонного секторів, банків, посадовців та так званого тіньового флоту, який допомагає Кремлю обходити обмеження і продавати нафту. Закон також передбачає посилення санкцій проти Ірану.
Головний удар — не лише безпосередньо по росії. Президент США отримав можливість запроваджувати тарифи до 100% проти найбільших покупців російської нафти й газу. Тобто тим, хто роками розповідав про «нейтралітет», одночасно фінансуючи російські ракети, пропонують нарешті визначитися: або дешеві барелі з Москви, або нормальна торгівля зі Сполученими Штатами. Закон підтримали обидві палати Конгресу: 86 голосів проти 11 у Сенаті та 262 проти 159 у Палаті представників.
Це принципово важливо. Бо російську війну фінансують не гучні заяви Пєскова, не істерики Медведєва і навіть не казки Путіна про «історичні землі». Її фінансують нафта, газ, банки, танкери та покупці, які вдають, що гроші не пахнуть.
Пахнуть. Кров’ю українців.
Тепер для Кремля звужується простір для звичної гри: тут продамо нафту через посередника, там перейменуємо танкер, десь перемалюємо прапор, а потім урочисто оголосимо, що санкції «тільки зміцнили російську економіку». Російська економіка настільки «зміцніла», що її тіньовий флот ховається під чужими прапорами, банки шукають обхідні маршрути, а нафту доводиться продавати зі знижками. Ще трохи такого зміцнення — і рубль можна буде використовувати як шпалери. Щоправда, клей буде дорожчим.
Але не варто впадати в ейфорію. Підписаний закон — це потужний інструмент, а не чарівна кнопка. Його реальна сила залежатиме від швидкості виконання, переліку підсанкційних структур, контролю за обходом обмежень і готовності Вашингтона застосовувати вторинні тарифи проти великих торговельних партнерів росії.
Санкції працюють не тоді, коли ними красиво погрожують, а тоді, коли танкер не може застрахувати вантаж, банк — провести платіж, завод — придбати комплектуючі, а покупець російської нафти починає рахувати, скільки втратить на американському ринку.
Це ще не фінал. Це черговий важкий цвях у кришку російської імперської конструкції. І таких цвяхів потрібно багато: санкції, зброя, технологічна блокада, удари по військовій логістиці, руйнування нафтових доходів та відповідальність за воєнні злочини.
Головне — не втрачати духу й віри. Ворог сильний і воює не сам: за ним стоять іранські технології, північнокорейські боєприпаси, зовнішні ринки та мережі обходу санкцій. Але й Україна не сама. Ми б’ємося за свою землю, своїх дітей і право жити без московського чобота над головою.
Дякуємо Сполученим Штатам, Конгресу, президенту Трампу та всім друзям України за правильне рішення.
Москва знову скаже, що санкції їй байдужі. Повіримо — одразу після того, як російські пропагандисти перестануть цілодобово доводити, наскільки їм байдуже.
З Богом і тільки вперед! 🇺🇦🔱🇺🇸
Автор: Іван Арєфʼєв
Фотоколаж: Андрій Атлантов
Фото: Пекельний молот
Читайте також: Дональд Трамп підписав закон Ліндсі Грема про санкції проти росії та Ірану
