Граничний дефіцит держбюджету на 2026 рік збільшено майже на 6 мільярдів гривень
Ухвалення ключових фінансових та економічних рішень в Україні дедалі більше нагадує складне багаторівневе балансування. З одного боку, Верховна Рада змушена ухвалювати державний бюджет під акомпанемент жорстких вимог міжнародних кредиторів та в умовах хронічного дефіциту. З іншого — уряд намагається продемонструвати європейським партнерам готовність до реформ, ухвалюючи інтеграційні закони в обмін на транші, та паралельно шукає альтернативні джерела капіталу через масштабні регіональні інвестиційні платформи.
Воєнний кошторис та дефіцитні реальності
Ухвалений Верховною Радою закон про державний бюджет на 2026 рік наочно демонструє фінансову напругу, в якій перебуває країна. За документ у другому читанні та в цілому проголосували 257 народних депутатів. Головний кошторис країни розраховано за сценарієм, який передбачає, що бойові дії триватимуть протягом усього 2026 року. Доходи бюджету визначено на рівні 2 трлн 918 млрд гривень, тоді як видатки сягають астрономічних 4 трлн 781 млрд гривень.
Як повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко, граничний обсяг дефіциту держбюджету було збільшено майже на 6 млрд гривень — до 1,9 трлн гривень, що становить 18,5% ВВП. Левова частка видатків традиційно спрямовується на сектор безпеки й оборони — 2 трлн 806 млрд гривень. За словами очільника Мінфіну, для покриття фінансових розривів Україні необхідно додатково залучити понад 45 млрд доларів США від міжнародних партнерів у 2026 році. При цьому затримка з ухваленням бюджету, яка викликала дискусії серед депутатів, загрожувала стабільності відносин із МВФ, оскільки фонд очікував на голосування не пізніше 2 грудня.
План України та європейські 800 мільйонів
Паралельно з бюджетними баталіями парламент зробив крок назустріч європейським грошам за програмою Ukraine Facility. Депутати підтримали в першому читанні пакет законопроєктів, ухвалення яких є передумовою для залучення близько 800 млн євро фінансової підтримки від Європейського Союзу. Як зазначили в Міністерстві економіки України, ці законодавчі ініціативи спрямовані на виконання структурних індикаторів, запланованих на 2026 рік.
Пакет реформ виглядає прагматично й охоплює сфери, де європейські контролери вимагають найбільшої прозорості. Зокрема, законопроєкт №16013 посилює відповідальність за шахрайство з платіжними засобами, а проєкт №15024 пропонує спрощені процедури банкрутства для малого бізнесу. Крім того, документ №15352 запроваджує цифрову простежуваність деревини для вільного доступу на ринок ЄС, а законопроєкт №14282 має захистити незалежність НКРЕКП від політичних впливів. Міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко підкреслив, що загалом для отримання 13,1 млрд євро європейської допомоги до кінця року уряд має виконати 36 індикаторів.
Карпатські мільярди як альтернативний шлях
Розуміючи, що західна бюджетна допомога стає дедалі більш обумовленою та політично чутливою, українська влада намагається активізувати прямі інвестиційні зв’язки. Прикладом такої прагматичної дипломатії став міжнародний саміт Carpathian 8, що відбувся на Прикарпатті. Захід об’єднав близько 1 400 делегатів із 25 країн, включаючи лідерів держав Карпатського регіону, чий сукупний ВВП сягає 3,5 трлн доларів США.
За підсумками саміту учасники сформували масштабний інвестиційний портфель із майже 100 проєктів загальною вартістю понад 40 млрд євро, з яких 55 ініціатив належать Україні. Як повідомив міністр Олександр Кравченко, під час заходу вже вдалося узгодити конкретні фінансові та торговельні домовленості на суму понад 1 млрд євро. Майже половина підписаних угод стосується енергетичного сектору, що є критично важливим на тлі воєнних руйнувань генерації. Окрім того, інвестиційні агенції країн-учасниць створили спеціальну Карпатську інвестиційну коаліцію, покликану спростити доступ до фінансових ресурсів ЄС.
Таким чином, фінансова стратегія держави на 2026 рік будується на трьох опорах: жорсткому воєнному бюджеті з колосальним дефіцитом, системних реформах в обмін на пряму макрофінансову підтримку від Брюсселя та спробах залучити приватний капітал через транскордонні інвестиційні майданчики. Чи вистачить цих зусиль для покриття «бюджетної діри» в умовах затяжної війни — покаже час та реальна швидкість ухвалення євроінтеграційних законів.
Ілюстративне фото: Misha Reme / CC BY-SA 4.0
Читайте також:
